Моя СусІдка ВІдьма - Маріанна Ласкава
- добре...
- тоді прощайте леді Х
- прощайте пані Нікітіна
І я вимкнулася. Ну, всі тепер назад шляху немає. Тепер треба збирати речі, попрощатися з Аркадієм та Вірою, а потім поїхати до сестри Агнес на якийсь час.
І тут прийшов кіт:
- Ну що?
- Тепер все, шляху назад немає Олі...
- ох, Софі.
- Так, Олі, так...
- Скільки у нас залишилося часу?
- у суботу вони за зіллям приїдуть.
- ох, чорт.
- Так.
- гаразд, тоді давай сьогодні відпочивати, а завтра думатимемо про це все і що буде далі?
- добре Олі.
І ми поїли, я прийняла душ і лягла спати.
Наступного дня зайнялася інгредієнтами на зілля та ігнорувала всіх особливо його. І так зілля було готовим завтра його заберуть, а значить, сьогодні треба накласти заклинання і готуватися до гіршого, ах і так взяти відпустку на роботі, хоча ні краще звільнитися і попрощатися з Аркадієм і Вірою, але тільки після того, як зілля сприяє і вони поїдуть.
І ось уже настала п'ятниця, сьогодні фінальний пункт моєї роботи, як тільки я це зроблю, тоді все, у мене одна дорога залишиться. Все що я робила, як старалася все коту під хвіст. Що ж тягни не тягни, а справу треба закінчувати.
І я доробила, його прочитала все і все готове. Написала цій леді Х і розуміла, що в мене від сили тиждень, треба піти з Артуром та його дружиною попрощатися і збирати речі.
Увечері вони приїхали, я віддала замовлення і зрозуміла, що потрібно видалити сайт змінити номер, а цей будинок ... його продати.
Час минав, я була, наче зомбі ходила тільки на роботу і додому, практично навіть не їла.
У четвер увечері побачила з вікна, як вийшов з дому з нею за руку, потім сіли в її машину в мій бік він і не глянув далі просто виїхали. Ну, все тепер точно крапка. Сльози котилися моїми щоками, я їх не стримувала. Олі підійшов і сказав:
- Соф ти як?
- Він поїхав з нею Олі...
- Ну і прапор йому в руки!!
- навіть не попрощавшись.
- ясна річ він же під зіллям Софія!
- Ну так...
- До речі, а як довго він так буде?
- на звичайних людях це діє доки зніме той, хто це зробив.. чи людина помре…а таких як він..
- а на ньому?
- Ну, якщо вона все правильно зробить і дасть три рази, то думаю, що, на місяці три точно цього вистачить ...
- А вона це знає?
- Ні...
- Так ти мала їй це сказати Соф!
- Вона не питала, сказала, що знає, що і як, а мені воно треба зайве балакати?
- Воно, то так, але, а якщо потім тебе шукатиме?
- не знайде...
- А якщо він?
- нехай спробує Олі...
- ох, Софія….
- Гаразд, Олі досить про це, краще пішли відпочивати завтра важкий день, я піду прощатися з Артуром і Вірою, а потім ми їдемо до Агнес.
- гаразд, але ти добре подумала про сестру?
- так, а що?
- ти ж прямо йому в руки потрапиш Соф, в руки своєму женішку! Йому навіть напружуватись у пошуках не треба буде!
- краще там, ніж тут Олі, тим більше той факт, що він мене знайде це питання часу особливо тепер.
- Що ж як скажеш.
І ми пішли на кухню потім, я прийняла душ і пішла до себе, там заснула до самого ранку.