Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно! - Олена Гриб

З нашим родом теж якось пожартувала богиня, поставивши нас між людьми і не-людьми…

– …а «Весняний лід»? – задерикувато просив Няв, відтісняючи гартонця вбік.

Вони вже тренувалися на мечах. Гарно братик вміє зобразити телепня!

Я показала стиснутий кулак – знак того, що все зроблено.

– Після того, як зберемося в дорогу, – миттю зорієнтувався Няв.

{1. Докладніше про зникнення Меча Ненависті можна прочитати в романі «Гра в чуже життя».}