Шлях меча - Генрі Лайон Олді

ЦЗЯНЬҐОУ – Китай, меч-гак, клинок прямий і двосічний, із невеликим серповидним гаком з одного боку клинка близько до вістря.

ЧАНЬ-БО – Східна Азія, посох буддійського ченця.

ЧИАНЬ – Китай, важкий спис із широким листоподібним наконечником і стовщенням на іншій стороні ратища.

ЧИНКУЕДА – італійський прямий короткий меч із двосічним клинком, дуже широким у руків’ї.

ЧИДА – хакаський важкий спис.

ШАМШЕР – Арабська шабля, що зустрічається по всій Центральній і Південно-Західній Азії.

ШОТО – Японія, короткий меч, за формою такий же, як і Но-дачі або катана, але з довжиною леза близько півметра. Однолезий, слабко вигнутий.

ШУАН – китайська парна сокира.

ЕМЕЙСЬКІ ШпицІ – круглі шпиці з гострими кінцями й кілечком посередині, куди просмикувалися пальці. Зрідка до емейських шпиць кріпилися барвисті хусточки.

ЕНКОС – архаїчна Греція, Мікени, масивний спис.

ЕСПАДОН – Європа, дворучний меч під зріст людини з прямим клинком і масивною хрестовиною. Зброя пішого воїна, зокрема панцирної піхоти.

ЕСТОК – Європа, меч-шпага пізнього лицарства з доволі вузьким клинком, придатним для того, щоб завдавати удари-уколи.

ЯРІ – японський спис.

ЯТАГАН – південно-західна Азія (приклад – Османська імперія). Кривий важкий меч – європейська традиція відносить його до шабель – із заточкою по ввігнутій стороні клинка.

Оглавление Книга I Кабір   Частина I Меч людини     Розділ 1       1       2       3       4     Розділ 2       1       2       3     Розділ 3       1       2       3       4     Постскриптум   Частина II Людина меча     Розділ 4       1       2       3       4       5       6     Розділ 5       1       2       3       4       5