Моя СусІдка ВІдьма - Маріанна Ласкава
Софія.
Сьогодні був мій останній вихідний і той був розпланований до самого вечора, сьогодні вже була неділя. Прокинулася я, було вже не ранок, а майже опівдні, ну то логічно після того як заснути майже о 5-й ранку, і виною цьому цей чортів інквізитор, і тепер ще й мій невідомий мені ворог. Мда…, час від часу не легше. Я взяла телефон перевірити, чи хтось мені дзвонив. І сподівалася, що ні, бо наперед поставила телефон на вібро. І тут повідомлення:
- Привіт відьмочка. Як ти? Як спалось?
Ох, чортів Дідіков!
- Поки ти не написав, все було просто чудово!
- ох, я теж вже скучив за тобою руденька ...
Ні, він точно ідіот!
- А я по тобі НІ! так що дай мені спокій! Інквізитор хрінів! І не заважай мені спати! І взагалі не пиши мені!
- Хммм. боюся не вийде Софія… у мене вже все продумано… до дрібниць, і до всіх кроків наперед…
Далі я вирішила мовчати. Але він ні:
- Слухай, ти сьогодні вільна? адже так?
Ох, цього ще не вистачало.
- для тебе ні!
- ой, та не бреши… я знаю, що ти вдома сьогодні.. і зараз… і одна, ну не рахуючи кота…
- я сказала, НІ!
- Гаразд, Софія, кажу прямо, давай сьогодні прогуляємося ввечері, га? тільки ти і я… мм..? і без твого котика охоронця
- це що побачення?!!
- можливо ))))))))
- моя відповідь ні! І пішов ти до біса Дідіков! На це я ніколи не погоджусь! Чуєш НІКОЛИ!
- ох, як мило… я б із задоволенням пішов, та не до нього. А до його однієї маленької і такої до біса спокусливої відьмочки, як ти Софія.
Я просто не можу. Він мене скоро зламає. Ця його гра, ох, це просто змушує мою кров кипіти від агресії і не тільки. І тут знову повідомлення:
- І так?
- НІ!
- ох, гаразд, нехай так, нехай не сьогодні, але знай, якщо передумаєш, тільки скажи… я чекатиму…
- Тільки в твоїх мріях Дідіков!
- І в твоїх теж відьмочка.
На це я не відповіла, а він також замовк. Ну і добре. Бо це могло закінчитися погано. Не встигла я покласти свій телефон, як ще одне повідомлення:
- «підніми трубку це Агнес, і це важливо».
І відразу дзвінок, і я відповіла:
- Привіт Агнес ...
- Привіт моя мила сестричка ...
Так це була моя сестра, точніше одна з трьох, з якою я підтримувала зв'язок на відміну від двох, Анни і Агати, яких мати налаштувала проти мене, коли я відмовилася виходити заміж за того кого вона мені знайшла. А вибір там був чисто через гроші, і я просто втекла, куди очі дивляться. А точніше, туди, де зараз. Але де саме не знала навіть Агнес, щоб її не розкололи.
- Щось трапилося Агнес?
- Ні, ти просто зникла, давно не дзвонила і я….
- Вирішила дізнатися чи жива я ... так?
- Софі не починай!
- Гаразд, вибач, я теж рада тебе чути Агнес, як ти? Як вони? Що нового?як взагалі життя?
- я добре, мій чоловік мене береже, хоч тут пощастило, зараз ось чекаю спадкоємницю, а ВОНИ... вони як завжди, ну ти знаєш...
- Що ж вітаю, значить дівчинка?
- так Софія ...
- Я рада Агнес. правда ...
- знаю…
- Софія скажи, а ти як?
- нормально Агнес ...
- брешеш так?
- Ні, правда, все нормально.
- Софі?
- Що?
- Ти так і не знайшла собі хлопця?
- ні... я і не шукала, і поки не збираюся...
- Хто цей бідолаха Соф, га?
- ти про що?
- Мені, то не бреши Соф, я тебе знаю і відчуваю, так що ...
- краще не питай...
- так погано чи так складно?
- І те й те Агнес ...
- хммм.. там бачити серйозний чоловік...
- ох, Агнес, це не те слово! я йому не пара, а він мені, так що давай не буде про це добре?
- добре, тоді скажи коли ти до мене приїдеш?
- Агнес я не знаю, правда, ти знаєш, для мене це може бути небезпечно, і для тебе і малюка, плюс мене досі шукають ВОНИ так що...
- Ну, Соф.
- ох, Агнес...
- Ти знову в щось встряла?
- поки що ні..
- тоді приїдь тим більше матері зараз не до тебе, і ЇХ.. Вона вже відкинула ідею видати тебе за того ідіота, вона нарешті зайнята своїм особистим життям!
- вона може і так, а він ні.
- Ну, Соф...
- Ох, добре я приїду, але поки не знаю коли і як, задоволена?
- Мені достатньо і цього Соф ...
- добре…
- Що ж тоді до дзвінка сестра?
- Так бувай Агнес
- Олі привіт передавай
- обов’язково
- бувай Софія, люблю тебе
- І я тебе Агнесс.
