Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг - Террі Гудкайнд
Зедд кивнув.
— Звичайно ж, гілки відмирають, але починаючи з коренів, тому частина гілок ще жива. Деякі частини пророцтва ще живі і в досить хорошому стані.
— Правильно, в частині описів сьогодення і майбутнього. Здається, ти припускаєш, що черв'як напав на частину, що проявилася двадцять-тридцять років тому, і поки не дістався до майбутніх подій.
— Живі ті частини пророцтва, які відносяться до тебе, — вимовив пророк, спершись на руки і нахиляючись до Річарда. — Але як тільки вони помруть, ми втратимо не тільки пророцтво, але й пам'ять про нього, втратимо навіть усвідомлення, наскільки вони важливі.
Річард перевів погляд з похмурого обличчя Натана на серйозне обличчя Енн. Він зрозумів, що вони, нарешті, дісталися до основної мети їхнього приїзду.
— Саме тому ми приїхали сюди. Ми шукали тебе, Річард Рал. — Серйозно сказала Енн. — Поки не стало надто пізно. Існує пророцтво, яке поки ще живе, і яке попереджає про саму серйозну кризу, перед якими опинявся наш світ з часів Великої Війни.
Річард насупився, відчуваючи себе нещасним, тому що пророцтва все ще не залишали його в спокої, продовжуючи доставляти неприємності.
— Яке ще пророцтво?
Натан витягнув з кишені невелику книжку і розгорнув її. Тримаючи її обома руками, він пильно дивився на Річарда, щоб переконатися, що він уважно слухає.
Переконавшись, нарешті, в загальній увазі, Натан почав читати.
— У році цикад, коли захисник принижених і страждаючих під прапором Світла і людяності, нарешті…. розколе зграю, це послужить знаком того, що пророцтво пробуджено і вирішальна заключна битва близька. Будьте обережні, всі істинні вилки та їх похідні в цьому корені поплутані. Істинним є тільки основний стовбур цього пророцтва. Якщо fuer grissa ost drauka не очолить цей фінальний бій, світ, який вже стоїть на краю тіні, впаде в жахливу темряву.
— Добрі духи, — прошепотів Зедд. — Fuer grissa ost drauka — це зв'язок з пророцтвом, що впирається в основну вилку. З'єднання її з цим пророцтвом встановлює подвійне розгалуження.
Натан вигнув брову.
— Точно.
Річард не зовсім зрозумів сказане Зеддом, але основну думку вловив. І він не потребував їх пояснень, щоб зрозуміти, хто такий fuer grissa ost drauka, — «несучий смерть». Це був він.
— Джеган розділив свої сили. — Тихо, але владно сказала Енн, не зводячи з Річарда пильного погляду. — Він привів армію в Ейдіндріл, сподіваючись завершити завоювання Серединних Земель тут, але сили Д'хари і жителі міста за зиму встигли вислизнути з лещат Джегана і піти в Д' Хару.
— Я знаю, — відповідав Річард. — Келен наказала зробити це. І вона ж розповіла про це мені.
Кара виглядала здивованою, видно було, що вона збиралася щось сказати, але, глянувши на Ніккі, промовчала… поки що.
— У всякому разі, — продовжувала Енн, розсерджена тим, що її перервали, — Джеган не зміг скористатися чисельною перевагою своєї армії, щоб прорватися через перевали. Тепер він вирішив розділити армію. Залишивши частину її охороняти проходи, він направив головні сили в обхід гір Ранг-Шада, щоб підійти до Д'хари з півдня.
— Наша армія рухається через Д'хару назустріч їм. Також ми отримали повідомлення від Верни з Народного Палацу. Вона поїхала вперед, щоб оглянути пророцтва, що зберігаються там. Вона бачила їх своїми очима.
— Цикади повернулися в цьому році, — сказала Ніккі. Вона виглядала стривоженою. — Я сама бачила їх.
— Правильно, — вимовив Натан, все ще спираючись на руки. — Це означає, що хронологія встановлена. Зв'язок частин пророцтва встановлено, всі його частини встали на свої місця. Пророцтво запущено. — Він по черзі пильно глянув на кожного, що знаходився в кімнаті. — Це — кінець.
Зедд тихенько свиснув.
— Але що важливіше, — авторитетним тоном сказала Енн, — це означає, що лорду Ралу настав час приєднатися до армії Д'хари, щоб вести її в заключний бій. У пророцтві ясно сказано, Річард, що станеться, якщо тебе там не буде — ми втратимо все. Ми приїхали, щоб супроводжувати тебе до твоєї армії, простежити, щоб ти так і вчинив. Затримка означає великий ризик; ми повинні виїхати відразу.
Вперше, після того, як почалася розмова про пророцтва, у Річарда ослабли коліна.
— Але я не можу, — сказав він. — Я повинен знайти Келен.
Це було все одно, що просити бурю.
Енн глибоко зітхнула, немов прикусила язик, поки шукала в собі залишки терпіння, а може, шукала слова, які переконають його і залагодять питання раз і назавжди. Дві Морд-Сіт перезирнулися. Зедд напружено стиснув тонкі губи, розглядаючи його. Натан роздратовано кинув книгу, що впала на стіл і провів долонею по обличчю, уперши в стегно кулак другої руки.
Річард не знав, що їм сказати, щоб змусити зрозуміти, що в світі щось глибоко неправильно, і що Келен — всього лише частина цієї загадки. Безумовно, важлива частина, але тільки частина чогось набагато більшого. З того самого ранку, коли вона пропала, він багато думав про необхідність знайти її, але ніколи не міг нікого переконати, що він чудово знає, про що говорить. Він не хотів знову і знову витрачати сили на одні й ті ж безплідні пояснення.
— Ти — що? — Перепитала Енн. Її роздратування виривалося на поверхню, немов бульбашки в котлі. У цей момент вона знову стала аббатисою. Невисока повна жінка, яка якимось чином вміла здаватися високою і величною.
— Я повинен знайти Келен, — повторив Річард.
— Не знаю, про що ти говориш. У нас немає часу на дурниці. — Енн помахом руки відкинула його бажання, інтереси і потреби; все, у що він вірив, які б важливі і розумні причини ним не рухали. — Ми приїхали простежити, щоб ти відправився до армії Д'хари негайно. Всі чекають тебе. Все залежить від тебе. Прийшов час, коли ти повинен вести наші сили в заключному бою, який швидко насувається.
— Я не можу, — тихо, але твердо сказав Річард.
— Цього вимагає пророцтво, —
