Повелитель таємниць - Cuttlefish That Loves Diving

=

Сіо відразу ж кивнув і суворо відповів: «Добре».

=

Форс хотіла сказати ще кілька слів, але, враховуючи, що вона змарнувала час і не могла дозволити собі більше витрачати час, вона відчинила ілюзорні двері і пройшла крізь стіну разом із Сіо, зайшовши за ряд дерев'яних ящиків.

=

Оскільки вона більше не була зеленим рогом у таких операціях, вона інстинктивно присіла навпочіпки, витягла «Подорожі» Леймано і перегорнула певну сторінку.

Сіо так само не кинувся. Вона нахилилася, перевела очі на щілину між ящиками і подивилася на порожнє місце.

-

Схожа на жінку Шерман сиділа на дерев'яному ящику без будь-яких ознак гніву. Її каштанове волосся м'яко розвівається на вітрі.

. =

А перед нею стояв віконт Стретфорд. Цей капітан королівської гвардії затягнув комір і оглядав місцевість, що було загадкою, що він шукав.

, .

На жаль, ви лише Демонесса.

.

Не хвилюйся. Я дам тобі померти без болю. Ви повністю очиститеся.

=

Говорячи, він дістав з внутрішньої кишені предмет.

=

Сіо скористалася своїм покращеним зором від зілля Слідчого, і вона чітко впізнала предмет.

Це був хрестовий аксесуар, покритий бронзою. Там було кілька гострих, зазубрених виступів, які виглядали так, наче він колись когось проколов.

Його стиль і характерні риси були речами, яких не мали різні народи Північного континенту П'ятої епохи. Він випромінював давні вібрації.

. =

Дуже добре. Ви знаєте, що опір марний, — сказав віконт Стретфорд, натискаючи на один із пальців, якими тримав бронзовий хрест на шипі.

=

Його яскраво-червона кров відразу ж витекла назовні і була поглинена шипом, просочуючись в предмет.

=

Плямиста бронза на поверхні хреста розпалася, відкривши тілесну форму під якою була пляма світла.

, !

Всього за секунду-дві предмет, який тримав віконт Стретфорд, перетворився на блискучий хрест!

=

Він випромінював чисте та бездоганне сяйво, освітлюючи навколишнє середовище аномально яскраво.

.

Тіні дерев'яного ящика швидко відступили, а темні плями на стіні випарувалися, як вода.

.

Поруч із Шерманом незліченні павутини, які спочатку належали Тріссі, спливли вгору і боролися у вогні, розтанувши за лічені секунди.

=

Світло ставало яскравішим, але вони не сліпили. Чорне полум'я вирвалося з тіла Шермана разом із кришталевим льодом. Вони стали тьмяними, прозорими і врешті-решт зникли під освітленням.

= !

У межах досяжності блискучого хреста не було жодних слідів зла чи відхилень. Не залишилося ні дюйма темряви!

=

Побачивши, що вираз обличчя Шермана повільно спотворюється, Сіо не міг стриматися, щоб не кинути погляд на Форса.

=

Вона ясно відчувала жах блискучого хреста і починала вагатися щодо її порятунку.

. =

Форс також помітив те, що відбувається, і вказав на «Подорожі» Леймано. Вона підняла вказівний палець лівої руки і прошепотіла на вухо Сіо: «Є тільки один шанс».

. , =

Я буду наполегливо працювати, щоб створити його для вас. Якщо вона не буде успішною, або якщо ви не можете бути впевнені в цьому, ми здамося.

.

Сіо, не вагаючись, урочисто кивнула.

.

Форс негайно випрямила своє тіло і перегорнула «Подорожі Леймано» на обвуглено-жовту сторінку.

Ця сторінка була наповнена складними, перекрученими, невимовними символами та ярликами. Це давало відчуття сильного пориву вітру.

—!

Напівбожественна сила матроського шляху — ураган!

= - .

Ще раз оглянувши навколишнє середовище і переконавшись, що інших ворогів немає, погляд Форса проник крізь щілину між дерев'яними ящиками і зупинився на віконті Стретфорд. Потім вона обережно провела пальцем по обвуглено-жовтій сторінці.

=

З вибуховим свистом видимий ураган злетів під ноги віконта Стретфорда і помчав угору.

Капітан королівської гвардії не зміг утримати рівновагу після цієї раптової атаки. Ураган підняв його вгору і вдарив об стелю складу.

!

Бум!

Стеля складу була розірвана ураганом, коли його частини обвалилися. Деякі уламки оберталися на тлі вітру, злітаючи все вище і вище.

.

Віконт Стретфорд ледь не знепритомнів від удару, і він не зміг утримати блискучий хрест, дозволивши йому вилетіти з його долоні.

=

Коли шип з клаптиком крові покинув його палець, плямиста бронза знову покрила поверхню хреста.

.

Бездоганне світло по черзі зникло.

= .

Побачивши це, Сіо, не вагаючись, кинулася зі своєї схованки. Її очі спершу відобразили постать віконта Стретфорда, а потім засвітилися дві сліпучі блискавки.

!

Пірсинг екстрасенса!

1022 - 1022

Володар таємниць - Розділ 1022 - 1022 Відповідь

1022

1022 відповіді

=

Серед сильного урагану віконт Стретфорд був схожий на безпорадний листок, який жалібно розкидали, наче його будь-якої миті можна розірвати на шматки.

, = =

У такому стані він взагалі не міг реагувати, а тим більше говорити. Все, що він міг зробити, це покластися на потужне тіло Дисциплінарного Паладіна, щоб ледве триматися, сподіваючись, що він не втратить кінцівку або голову всередині цього жахливого урагану.

. , ; = =

Спочатку він вважав, що полювання увінчалося успіхом і що упіймання Тріссі вже близько. Крім того, він був абсолютно впевнений, що його ціль не має помічників; отже, вся його увага була прикута до Шермане. На його подив, він раптово став здобиччю і потрапив у пастку без будь-якого попереднього попередження.

=

Зрозумівши, що ураган починає слабшати і що він зазнав лише деяких пошкоджень від удару і не отримав смертельних поранень, віконт Стретфорд поспішно спробував відновити контроль над своїм тілом, готуючись до майбутньої битви.

=

У цю мить він відчув колючий біль у голові, який відчувався так, ніби в нього встромили гострий кинджал, а потім кілька разів скрутили.

Це почуття було чимось, що віконт Стретфорд вважав одночасно знайомим і незнайомим. Це було пов'язано з тим, що, хоча він ніколи раніше не відчував цього безпосередньо, він намагався зробити це на кількох мішенях, щоб спостерігати за їхньою реакцією.

!

Це була одна з потойбічних сил, якою він володів найбільше!

!

Пірсинг екстрасенса!

!

Вибуху!

=

Після нападу віконт Стретфорд, який не зміг налагодити свій фізичний стан, сильно вдарився об землю, коли бронзовий хрест голосно впав за кілька метрів.

. =

Кран. Кран. Кран. Сіо тримав Вінтрі Клинок і зробив величезний крок, кинувшись прямо на віконта Стретфорда, який намагався підвестися.

=

Що ж до Форса, то вона вже погортала «Мандри» Леймано і розгорнула його на сторінці, що нагадувала пергамент із козячої шкіри.

=

Коли її пальці ковзали по сторінці, тіні віконта Стретфорда, що знову спливли на поверхню, ожили, згустившись у чорні ланцюги, які обвивали ціль, міцно зв'язуючи його.

Віконт