Повелитель таємниць - Cuttlefish That Loves Diving

,

Через невідомий проміжок часу крізь тонкий туман проїхала карета. Там був герб з вигравіруваною на ньому квіткою і двома кільцями.

.

Увага Сіо посилилася, коли вона спостерігала, як карета зупиняється біля входу в ресторан. Потім вона побачила, як засмучений віконт Стретфорд, якому було за сорок, зійшов першим. Потім він простягнув руку пасажиру позаду нього, як джентльмен.

.

Це була дама, задрапірована в темно-червоний плащ.

.

Сіо не бачив обличчя жінки і помітив лише, що щелепа жінки була м'якою, а шкіра світлою.

.

Про «Блакитного месника» в Північному морі Соні.

Ноги Елджера Вілсона відірвалися від землі, коли він плив за вікном капітанської каюти. Він дивився на палубу і далекі хвилі надворі.

, - . 6. , - =

Вже переваривши порцію зілля Океанського Співака, він два тижні тому звернувся до Церкви Бур і накопичив достатньо очок внеску, щоб отримати освячене вітром зілля, і успішно його спожив. Це також означало, що він офіційно був Послідовністю 6. Звичайно, йому довелося заново переварити освячене Вітром зілля, але це було не так вже й складно.

= =

Найбільша проблема полягає в тому, що переполох, який виник від перетравлення Океанського Співака, занадто очевидний, що я повинен був купити це «Слово моря» і звинувачувати його в співі щоразу, коли Алджер мовчки зітхав, але він не відчував особливого жалю. Це було пов'язано з тим, що навіть якщо він хотів купити її тоді, у нього не було на це грошей.

, .

Крім того, він придумав, як переварити зілля .

Я скоро зможу отримати інформацію і підтвердити, хто той офіцер флоту Фейсака, якого пан Дурень хоче розслідувати, Елджер відвів погляд і поплив назад до столу, де лежав латунний секстант.

=

У цей момент повз палубу проходили двоє матросів, відригуючи.

У цих водах начебто сирени. Я завжди чую їхній спів вночі, — невпевнено сказав один із матросів.

.

Його товариш посміхнувся.

? ?

Як це можливо? Як сирена може так погано звучати?

!

Це, мабуть, якийсь шум, який видає якесь морське чудовисько!

=

, на тренувальному полі, яке було не таким багатолюдним, як у денний час.

.

Купа блакитного льоду була складена там, як невелика гора.

Деррік не взяв із собою зброю, стоячи з порожніми руками перед крижаною горою, побожно молячись: «Дурень, який не належить до цієї епохи»

, - .

Проскандувавши почесне ім'я і висловивши своє прохання, він подивився на главу ради з шести членів Коліна Іліада, який здалеку йшов до крижаних брил.

-

Колін з двома мечами на спині ніс пляшку зі світловипромінюючою і гарячою золотистою рідиною. Він спостерігав, як Деррік напружує свої сили, щоб увійти в крижану брилу і повністю заритися всередину, не залишивши жодної тріщини.

. =

Опустилася глибока і туманна темрява. Навіть з блискавками, що розліталися по небу, він не зміг освітити інтер'єр.

=

В одну мить з'явився невимовний сплеск, немов пари очей були викинуті з глибин темряви.

. =

Колін Іліада чітко відчував, що Деррік глибоко дрімає. Незважаючи на те, що Деррік був заморожений у льоду, який зазвичай не танув, а його тіло тремтіло, він не прокинувся.

= - .

Не вагаючись, він кинув перед собою пляшку із зіллям. Прозора постать, схожа на привида, пропливала вгорі й огортала його.

Ця постать пройшла крізь блакитний лід і потрапила в тісний простір, де знаходився Деррік. Він вийняв зілля і поклав його біля рота Дерріка.

=

Як тільки ця дія була зроблена, він негайно відступив і покинув крижані брили.

!

Свист!

Колін Іліада раптом вихопив меч і відскочив позаду нього праворуч. Чудовисько, чиє гниле тіло було вкрите очима, вирвалося назовні жовтим гноєм.

!

Невідомо звідки вона взялася!

= .

У цей момент Колін побачив, як з купи блакитного льоду виринуло променисте світло. Вони розсіювали чисте світло з інтенсивністю горіння, теплом, яскравістю та життєвою силою, яка відрізнялася від навколишніх блискавок.

.

Це наповнило очі Коліна так, ніби світло прийшло з Темних віків.

.

Це Місто Срібного Вождя пильно спостерігало і довго було нерухомим, поки з темряви не виринуло інше чудовисько.

.

У старовинному палаці над туманом.

5 .

Маленьке Сонце теж у Послідовності 5, Кляйн зітхнув з полегшенням, кинувши погляд на багряну зірку, що символізує Сонце, і кинув її на іншу зірку.

. =

Це означало міс Справедливість. За останній місяць або близько того вона виконала багато місій Психологічних Алхіміків і обміняла свій внесок на формулу зілля Мрійника.

.

Це також означало, що вона збирається знову зустрітися з Хвіном Рамбісом.

1015 - 1015

Повелитель таємниць - Глава 1015 - 1015 Марш війни

1015

1015 Марш війни

.

Баклунд, у резиденції торговця меблями Хампреса.

=

Одрі в черговий раз зустрілася з радником Психології-алхіміків Хвіном Рамбісом.

= =

Цей старий джентльмен залишався теплим і елегантним, його біле, але пишне волосся було акуратно зачесане. Його блакитні, глибокі очі, здавалося, містили в собі безмежні знання.

,

Побачивши його, очі Одрі набули порожнього вигляду, перш ніж вона зрозуміла. Здавалося, що вона нарешті прокинулася від довгого сну і повернула собі втрачені спогади.

=

Вона зовсім не здивувалася і не була спантеличена цим, прийнявши цей факт без будь-якого опору, ніби це було щось цілком нормальне.

= =

Доброго дня, містере Рамбіс, Одрі привіталася бездоганним етикетом.

.

Рамбіс злегка кивнув і з посмішкою відповів: «Добрий день, наша дівчинка».

=

Протягом останнього місяця або близько того він поступово перейняв ідею про те, що вона була гордістю алхіміків-психологів і найважливішою дівчиною.

=

Одрі глянула на діамантову брошку на грудях і сіла з посмішкою, чекаючи, поки заговорить Хвін Рамбіс.

= . =

Що стосується репліки та керівництва, то на неї це зовсім не вплинуло через її підготовку. У той момент, коли вона почула, як її так називає Хвін Рамбіс, вона захотіла ігнорувати все, етикет чи щось інше, закочуючи очі, не боячись бути викритою. Однак врешті-решт вона стрималася, не виставляючи жодних проблем.

= =

Хвін Рамбіс кілька секунд дивився на Одрі, перш ніж сказати з тією ж посмішкою: «Ти добре впорався за цей період часу». В якості нагороди ми вирішили дати вам формулу зілля для .

,

Говорячи, він вийняв з кишені сорочки згорнутий аркуш паперу і поклав його на журнальний столик. Потім він штовхнув його до вельможної дами.

Одрі натиснула на спідницю