Повелитель таємниць - Cuttlefish That Loves Diving
як
? .
Що сталося? — насторожено спитав Сіо.
. , ?
Форс примружила очі, не відповівши їй прямо. Гортаючи сторінки «Подорожей Леймано», вона запитала: «Сіо, який у тебе зріст?»
?
Начебто щось усвідомивши, Сіо відповів: 152. Чи не так?
=
Щойно вона це сказала, пальці Форса ковзнули по сторінці блокнота, яка була заповнена символами та магічними ярликами.
, .
Мовчки згори впало святе світло, що кружляло вогнем.
.
Чисте і яскраве світло миттєво огорнуло Сіо, а потім вирвалося назовні сонячним світлом.
=
Коли палаюче світло встромилося в очі Форс, вона побачила, як зал руйнується, а навколишній простір розбивається, як скло.
Це почуття миттєво зникло, коли Форс зрозуміла, що вона все ще на своєму колишньому місці. Вона ще не встигла втекти.
? .
Це була ілюзія? Вона квапливо повернулася вбік і побачила, що Сіо дивиться на пошкоджену частину важких дверей.
?
Форс на мить поміркував і запитав: «Сіо, який у тебе зріст?
, !
Сіо глянув на неї і сердито сказав: «Перестань ставити такі безглузді запитання!
, .
Фух, вона справжня Форс зітхнула з полегшенням, швидко описавши свою зустріч із Сіо.
, - .
Після кількох секунд роздумів Сіо використала руку з ліхтарем, щоб підштовхнути руку Форса.
. =
Відступимо. Можливо, чим ближче ми до цих дверей, тим легше галюцинувати.
, ! .
Так, це можливо! Форс кивнула на знак згоди, швидко відійшовши на кілька кроків назад.
?
Після цього вона оглянула місцевість і спантеличено запитала: «Чому ми не можемо знайти тут ні привидів, ні привидів?»
.
Таке середовище має бути чимось, що їм подобається.
Сіо теж був збентежений. Потім вона провела ретельне спостереження, перш ніж зупинити свій погляд на сонячній плямі, що пропливала над головою Форса.
=
Спробуйте його загасити, запропонувала вона.
.
Форс зрозуміла, що вона відразу ж розвіяла світло. Мовчазна темрява вкрила територію і знову запанувала підземним залом. Тільки слабке жовте світло ліхтаря чинило опір усьому цьому.
, .
Потім Форс побачила дві постаті у своєму Духовному Видінні.
. = - .
Вони знаходилися досить близько до бронзових дверей. Одна з них була жінкою з закрученим волоссям, одягнена в лицарські штани і яскраву сорочку для зручності рухів. Інший був чоловіком у сріблясто-чорних обладунках, який тримав меч, який ледь не ламався від іржі.
. ,
Обличчя першого було розмите, оскільки воно продовжувало блукати між дверима та місцем, де з'явилися Форс і Сіо. Той тинявся біля дверей, щось бурмочучи
? =
Це два древніх привиди? Форс штовхнув Сіо і сказав пригніченим голосом: «Я бачу духовні тіла».
.
Я їх теж бачу. Вони зовсім не ховаються. Сіо вигнула спину, готуючись до бою.
.
Форс квапливо підштовхнув її.
Не поспішайте. Ми не впевнені, що вони є мішенями.
=
Вона спробувала зробити три кроки вперед, але дві відносно розмиті постаті навіть не дивилися на неї.
, , ?
Форс подумав і раптом сказав: "Пані, що ви робите?
.
Вона чула про історії в інших містицьких колах, з якими можна було спілкуватися з привидами, тінями та іншими істотами Духовного Тіла вищого рівня.
, .
Однак вона пошкодувала про це в той момент, коли сказала це. Це було пов'язано з тим, що спілкування не дозволяло їй досягти своєї мети. Вона ніяк не могла переконати іншу сторону вбити себе і віддати проклятий предмет і залишки духовності стародавнього привида.
, =
Саме тоді, коли Форс розмірковувала, чи варто їй розпочати пряму атаку, дама в яскравій сорочці та лицарських штанях відповіла рівним тоном: «Я шукаю свого чоловіка».
.
Він тут охоронець.
, ?
Спілкування дійсно можливе Форс тиснув з цікавості, Куди він подівся?
=
У цей момент підійшла Сіо, яка мала вигляд надзвичайної пильності.
,
Пані з розмитою фігурою глухо відповіла:
. ,
Він тут охоронець. Він розповів мені, що магічна сила просочується з-за дверей, розбещуючи його товаришів по команді. Він змусив мене якнайшвидше виїхати з посильним.
= =
Він сказав, що подбає про те, щоб я благополучно втік, але я цього не бажаю. Я хочу піти з ним Відправивши посланця, я повернувся на півдорозі і повернувся під землю. Але я не можу його знайти
= = .
Оскільки вік цього замку перевищує сучасну епоху, останній захисник виразно перетворився на стародавнього привида. Хм, історія цієї жінки мене зворушила. Я справді не можу терпіти, щоб напасти на неї, — закружляв розум Форс, коли вона обережно зробила кілька кроків, обійшла навколо стародавнього жіночого привида й підійшла до бронзових дверей.
,
Цього разу вони з Сіо більше не страждали від галюцинацій. Це начебто означало, що її зустріч була підсвідомо створена дамою.
, ?
Віддалік від сріблясто-чорного лицаря в обладунках з іржавим мечем Форс спробував запитати:, що ви робите?
,
Лицар зробив паузу і сказав наспівним голосом: "Я охороняю ці Двері Чорноти". Мені потрібно переконатися, що моя дружина благополучно втекла.
=
Якщо ви зустрінете її, скажіть їй, що її лицар буде боротися за неї до останньої миті.
. , ? ? - ? ? .
Ах, двері чорноти. Це явно бронзові двері Стривайте, що він сказав? Він сказав, що охороняє двері, щоб його дружина могла безпечно втекти? Хіба це не друга половина історії тієї жінки, яку вона описала? Це її чоловік? Форс була здивована, постійно озираючись туди-сюди між двома стародавніми привидами.
. - = =
Дама, одягнена в яскраву сорочку і лицарські штани, повільно підійшла до бронзових дверей, а потім кілька разів повернулася на середину зали. Що ж до сріблясто-чорного обладунка, то він патрулював біля дверей з гнилим мечем у руці. Іноді вони проходили повз, не помічаючи одне одного.
= .
Така сцена, мабуть, тривала принаймні п'ятнадцять століть, а то й довше, — мовчки прокоментувала Форс, обернувшись, щоб глянути на Сіо. Вона зрозуміла, що очі її подруги вже наповнюються сльозами.
= !
До якої легкої дотику людина не втрималася, коли крикнула на привида-жінку: "Подивися на двері". Ваш чоловік весь час був поруч!
.
Леді сповільнила темп і спочатку глянула на Форса, а потім кинула погляд на важкі двері.
=
Її порожній погляд проник у лицаря, приземлившись позаду нього.
.
Чому я не можу його знайти, привид повторював її слова і повторював її дії.
. , ?
Форс
