Повернення короля - Джон Рональд Руел Толкін
Заувага щодо трьох назв: «гобіт», «Грунич» та «Брендівинна».
Слово гобіт – авторський винахід. У вестроні, коли згадували про цей народ, якщо згадували взагалі, вживали слово банакіл – «півмірок». Але населення Ширу та Брі послуговувалося словом кудук, яке годі відшукати деінде. Меріадок, однак, засвідчує, що Король Рогану дійсно вживав слово куд-дукан – «той, що живе в норі». Тому що, як уже було зазначено, гобіти колись розмовляли близькоспорідненою з рогіримською мовою, й видається можливим, що слово кудук було спрощеною формою куд-дукан. Це останнє перекладач, із огляду на вже розтлумачені міркування, передав як гольбитла, а гобіт – слово, що цілком може слугувати спрощеною формою гольбитла, якби таке слово існувало в нашій стародавній мові.
* * *
Грунич. Згідно з родинною традицією, описаною в «Червоній книзі», прізвище Ґалбасі (чи Ґалпсі у скороченому варіанті) походить зі селища Ґалабас, назву якого, за поширеною думкою, можна виводити від ґалаб – «гра» та давнього елемента бас-, більш-менш тотожного з українським – вич. Тому Грунич (це вимовляли як Грунвич) здалося влучним перекладом. Однак, скоротивши Грунвич до Грунич, аби нагадати і про Ґалпсі, перекладач не мав на увазі вказати на зв’язок Семвайза з родиною Домоселів, хоча такий жарт був би цілком у дусі гобітів, якби щось подібне існувало в їхній мові.
* * *
Власне, Домій є перекладом слова Глотран – вельми поширеної назви поселення в Ширі, що походить од слів глот – двокімнатне помешкання чи нора – та ран(у) – невелика група таких помешкань на схилі пагорба. Як прізвище воно може бути зміненим варіантом слова глотрам(а) – «селянин». Глотрам – ім’я, що його відтворено як Домосіл, належало прадідові фермера Домія.
* * *
Брендівинна. Гобітські назви цієї ріки були видозмінами ельфійської – Барандуїн (з наголосом на анд), що натомість походила від баран – «золотаво-коричневе» та дуїн – «(велика) ріка». З погляду сьогодення, Брендівинна здається цілком закономірним перекрученням слова Барандуїн. Але насправді давньою гобітською назвою цієї ріки була Бранда-нін – «межова вода», що найбільш точно варто було б перекласти як Прикордонна; та завдяки дуже поширеному на той час жарту і з огляду на її колір, цю річку зазвичай називали Бральда-гім – «пінявий ель».
Однак слід зазначити, що коли Староцапи (Зараґамба) змінили своє прізвище на Брендіцапи (Брандґамба), то перший елемент у цьому слові означав «прикордонна територія», відтак найточнішим перекладом їхнього прізвища було би Межоцапи. Та лише дуже хоробрий гобіт наважився би назвати господаря Цапокраю Бралдаґамба в його присутності.
* * *
МАПА
ПРИМІТКИ
[*]
Автор електронного варіанту книги рекомендує придбати паперову версію, якою і сам з великою насолодою володіє.
[1]
Див.: Додаток Д. – Ч. 3, с. 506.
[2]
У березні (реті) в Ширському календарі було тридцять днів.
[3]
Імовірно, це слово було орківського походження й означало «шарку» – старець.
[4]
Тут наведено (із зазначенням сторінки) кілька посилань на це електронне видання Володаря Перснів (fb2-файли), а також на електронне видання Гобіта (fb2-файл) (прим. укладача електронної версії книг – А.А.)
[5]
Порівн.: Володар Перснів, ч. 1, с. 311; ч. 2, с. 245; ч. З, с. 304: у Середзем’ї вже не залишилося бодай подоби Лауреліни Золотої.
[6]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 311; ч. 2, с. 396.
[7]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 252; ч. 2, с. 396.
[8]
Див.: Гобіт, с. 51; Володар Перснів, ч. 1, с. 403.
[9]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 299-301.
[10]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 456; ч. 2, с. 396, 406; ч. З, с. 228, 238.
[11]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 74, 243.
[12]
Див.: Володар Перснів, ч. З, с. 306, 311.
[13]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 300.
[14]
Див.: Володар Перснів, ч. 2, с. 243; ч. З, с. 304.
[15]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 309.
[16]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 312.
[17]
Він був четвертим сином Ісільдура й народився в Імладрісі. Його брати загинули на Ірисових Луках.
[18]
Після Еарендура королі вже не прибирали високоельфійських імен.
[19]
Після Мальвеґіла королі Форноста знову заявили про своє право володіти цілим Арнором і на знак цього почали додавати до своїх імен префікс ар(а).
[20]
Див.: Володар Перснів, ч. З, с. 20. За легендою, дикі білі корови, на яких тоді ще можна було натрапити поблизу Моря Руну, походять од Корови Арава – валара-мисливця, котрий єдиний із-поміж богів часто навідувався до Середзем’я у Прадавні Часи. Високоельфійською його називали Ороме (див.: Володар Перснів, ч. 3, с. 130).
[21]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 242.
[22]
Див.: Володар Перснів, ч. 1, с. 262.
[23]
Цей дивний непривітний народ – усе, що залишилося від фородваїтів, людей сивої давнини, призвичаєних до лютого холоду Морґотового володіння. У тім краю і донині панує холод, хоча землі ті пролягли на відстані понад сто миль на північ од Ширу. Лосоти облаштовують собі домівки у снігу та, кажуть, уміють бігати по кризі на спеціально пристосованих кістках і мають візки без коліс. Ворогам годі дістатися до цього народу: більшість його представників живе на великому мисі Форохель, який із північного