Небесний Легіон - Наталія Глушко
— Це неймовірно!
— Тримай рівновагу,—Дерек нахилився до її вуха, і від його голосу по її спині побігли мурашки.
— Я… пробую.
Летячи поруч, Лорін і Ріанель тільки перезирнулися.
— Ой-ой,, у нас здається з’явилася солодка парочка,— Лорін лукаво посміхнувся.
— Схоже на те, — відповіла Ріанель.—Дивись, як він ніжно їй пояснює…
— Дай вгадаю, ти теж хочеш, щоб я тебе навчив?
Ріанель пирхнула.
— Мене? Керувати драконом? Я і так найкраща в цьому.
— Ой, звісно, — засміявся Лорін.
— Чому смієшся? Я серйозно!
— Та знаю, знаю. Просто уявив, як би ми з тобою виглядали збоку.
Ріанель прикусила губу.
— Ми? Лоріне, я не хочу з тобою виглядати ні збоку ні знизу, ні ще якось. Ти мене бісиш!.
— Та невже?
Лорін нахилився ближче, але Ріанель швидко відвернула голову.
— Лети вже нормально!
— О, як скажеш, леді!
І він різко рвонув уперед, залишаючи її позаду.
— Ах ти ж!— Ріанель пришвидшила Естелара, щоб наздогнати Лоріна.
А тим часом Кассія, відчуваючи тепло Дерека за спиною, зосереджено виконувала його вказівки, її серце голосно калатало, хоча це було щось зовсім відмінне від страху польоту.
