Третя крапля магії - Лариса Лешкевич
– Ця дівчина залишиться тут жити?
– Вона залишиться жити там, де сама забажає!
Сайм вирушив у двір.
Скільки часу минуло після розлуки? Вони розлучилися вранці, а спекотне сонце вже бризкає полуденним промінням.
Сайм схвильовано і невідривно дивився на ліс, що простягався до горизонту. Він почекає ще трохи, а потім поскаче до Лянсіди сам.
Але тільки-но він так подумав, як його чуткий слух вловив тупіт копит по м’якому лісовому грунту, і серце стрепенулося в грудях, наче намірившись вирватися на волю. Сайм і дихати перестав, щоб не втратити ненароком цей легкий тупіт.
Він був такий схвильований очікуванням, що не помітив, як Аула теж вийшла з дому і встала біля дверей, з цікавістю спостерігаючи за мінливим від думок, обличчям сина.
Мер'ята немов ураган вилетіла з лісу, і Сайм кинувся їй назустріч.
Аула дивилася на невідому їй, неймовірної краси дівчину і відчувала в ній щось знайоме.
– Сайме! – покликала вона, перервавши теплі обійми і поцілунки, яким обмінювалися її син і ця дівчина.
Сайм, тримаючи Мер’яту за руку, підвів її до матері.
– Матінко, це Мер'ята, моя дружина! – промовив він із таким захопленням, якого Аула раніше жодного разу не чула в його голосі.
– Мер'ята? – перепитала вона.
– Дочка Ізенара! Ми зустрілися в Сетао, вона приїхала, щоб відвезти Іві до Лянсіди.
Дівчина усміхнулася і трохи схилила голову на знак поваги до матері свого чоловіка.
– Мер'ята… – повторила Аула, відчувши, як усе в ній засміялося і засяяло при цій новині.
Здійснилося те, чого вона хотіла так довго і завзято! Мер'ята стала дружиною Сайма. Відтепер Лянсіді та Етеляні доведеться шукати примирення та взаєморозуміння…
