Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз - Террі Гудкайнд

Річард не міг розчути слова. Втім, голос її звучав ласкаво. Коли вона закінчила возитися з вуздечкою, Річард простягнув їй нарізану диню.

— Коні це обожнюють. Пригости його і скажи, що він хороший хлопчик. Його ставлення до вуздечки повинно змінитися. Він повинен радіти, що вона прийшла на зміну шипам, які він ненавидить.

— Радіти вуздечці? — Перепитала сестра Верна.

— Звичайно. Зовсім не обов'язково раз у раз демонструвати йому біль, який ти можеш заподіяти. Це неефективно. Ти повинна бути твердою, але доброю. Доброта і взаєморозуміння, і ніякої грубої сили. — Раптово він перестав посміхатися, і в очах його промайнув гнів. — У тебе неодмінно повинно вийти, сестра. Просто обдури його так само, як обманюєш мене.

Вона в обуренні випросталась:

— Я присягнулася життям доставити тебе до Палацу пророків. Але, боюся, коли ми туди потрапимо, мене стратять за те, що я виконала клятву.

Вона відвернулася і простягнула шматочок дині згораючому від нетерпіння Джеку.

— Хороший хлопець, хороший. Ну що, тобі подобається, Джек? Хороший хлопчик.

В її голосі було ласка і співчуття, тільки от щирості не вистачало.

Втім, для коня цього достатньо. Але Річард не довіряв сестрі Верні і хотів, щоб вона це знала. Він був невисокої думки про людей, які вважають, що його легко обдурити. Він гадав, в який бік зміниться ставлення сестри Верни до нього тепер, коли він дав їй зрозуміти, що не проковтнув наживки.

Келен говорила, що сестра Верна — чаклунка. Річард не уявляв собі, на що вона здатна, але не забув чарівну мережу, яка скувала його в будинку духів. Він бачив, як вона запалила вогонь силою думки. З таким же успіхом вона могла розвести багаття вчора ввечері, і у неї не було необхідності просити про це Річарда. Вона намагалася зламати його волю, і Річард не сумнівався, що за допомогою свого Хань вона може розірвати його на частини.

Сестра Верна хоче змусити його беззастережно, не роздумуючи, виконувати всі її накази. Вишколити його, немов коня. «Нерозумна тварина».

Річард сильно сумнівався, що вона відчуває до нього більше поваги, ніж до коней.

Щоб підпорядкувати коня, використовувався гострий шматок заліза, а для нього знайшлося дещо гірше — кільце навколо шиї. Але нічого, прийде час, і він його зніме. Нехай Келен вже не повернути, але від ошийника він позбудеться.

Поки сестра намагалася подружитися з Джеком, Річард осідлав двох інших коней.

— Далеко звідси до Палацу Пророків? — Запитав він.

— Дуже далеко. Нас чекає важкий і довгий шлях на південний схід.

— От і прекрасно. Значить, у тебе буде достатньо часу, щоб навчитися керувати Джеком без мундштука. Ти побачиш, це зовсім нескладно, тим більше що лідер у нас — Бонні, і Джек не відійде від неї ні на крок.

— Чому Бонні? Адже Джек — жеребець, і…

— Кобили завжди поза ієрархією. Вони захищають своїх лошат, і якщо, скажімо, до табуна наблизиться хижак, жеребець віджене його, і тільки, а ось кобила буде переслідувати, поки не вб'є. Жоден жеребець не в змозі нав'язати кобилі свою волю, навпаки, сам готовий підкоритися. У нашому маленькому табуні головує Бонні, і інші будуть брати з неї приклад. Тому я поїду першим, а ти просто тримайся слідом, і все буде в порядку.

Сестра без заперечень видерлась в сідло.

— Люстра в центральному залі, — пробурчала вона собі під ніс. — Чудове місце. Всім буде добре видно.

— Про що це ти?

— Про люстру головного залу в Палаці пророків. Я думаю, мене повісять саме на ній.

— Все в твоїх руках, — спокійно сказав Ричард, сідаючи в сідло. — Я ж не прошу нікуди мене везти.

— Та знаю, — зітхнула сестра і раптом якось дивно подивилася на Річарда: з ніжністю і співчуттям. Хіба тільки злегка напружено. Зрозумій, я всього лише намагаюся тобі допомогти. Мені здається, ти зараз дуже потребуєш цього, і я пропоную тобі свою дружбу.

— Дуже люб'язна пропозиція, сестра Верна, тільки я, мабуть, все-таки відхилю її. Я не забув, як швидко ти всаджуєш в спину друзям той ніж, який ховаєш в рукаві, і утримаюся поки що приймати твою дружбу. І постараюся не повертатися до тебе спиною. А якщо ти все ж говориш щиро, то ось тобі моя порада: чим швидше ти це доведеш, тим краще, тому що в той день, коли я почну з'ясовувати це сам, часу в тебе не буде. Друг не стане надягати на друга нашийник, а я збираюся позбутися Рада-Хань. Коли прийде час, справжні друзі мені допоможуть. А всі інші стануть моїми ворогами. Мертвими ворогами.

Річард різко стиснув коліна, і Бонні слухняно рвонулася вперед. Сестра поїхала слідом, не перестаючи щось бурмотіти. Річард прислухався.

— Люстра в центральному залі, — говорила вона. — Саме відповідне місце.

20

Серце відчайдушно калатало в грудях. З усіх сил намагаючись не піддаватися страху, вона сховалася за товстим стовбуром старої сосни і притиснулася до шорсткої кори. Якщо сестри дізнаються, що за ними стежать…

Нічне повітря було сирим і холодним. Вона затамувала подих, вдивляючись в морок. У горлі стояв клубок. «О Творець, захисти мене!» — Беззвучно заблагала вона.

Чорна тінь нечутно присунулася ближче — ще один крок, і незнайомець виявить її укриття. Придушивши крик, вона зосередилася і, торкнувшись свого Хань, приготувалася до сутички. Діяти треба швидко, але в той же час акуратно, інакше невідомий встигне підняти тривогу. Перш за все потрібно його знерухомити, а потім вже з'ясовувати, хто він такий, і вирішувати, що робити з ним далі.

Незнайомець нерішуче зробив ще один крок, і в наступну мить, вислизнувши з-за стовбура, вона накинула на нього чарівну павутину.

Невидимі нитки, тугі, як канати, моментально позбавили його здатності рухатися. Людина хотіла закричати, але вона спритно заткнула йому рот повітряним згустком і випросталась, насилу переводячи подих.