Небесний Легіон - Наталія Глушко
—Звісно у нас є час, втрутилася в розмову Ріанель. — Мерщій розповідай.
—Загалом, ситуація наступна, —з нетерпінням в голосі сказала Кассія.—Я тут рилася в архівах, дихала пилюкою, кашляла як дід…
—Ближче до діла, Кассіє!—перебив її тераду Дерек.
—Гаразд, гаразд. Я знайшла старовинні пошарпані сувої і зараз вам почитаю, що тут написано.
Кассія взяла в руки старий, майже трухлявий сувій. Його краї були пошарпані, літери подекуди стерті, але історія, що розкривалася перед нею, була надто важливою, щоб залишити її без уваги.
— Слухайте, тут є опис їхнього створення і повстання, яке відбулося понад двісті років тому.
Її друзі принишкли, а Кассія почала читати.
Двісті років тому Ларія мучилася під ярмом Хелдору. Його армія, непереможна та безжальна, топтала міста та села, стираючи їх із лиця землі. Правитель, відомий лише як Турал Перший, не знав ані жалю, ані пощади. Його полководці палили, грабували, мордували всіх, хто насмілювався чинити спротив.. Народ Ларії сподівався на диво. І диво сталося.
У ті темні часи з’явилося двоє – Елмег Бреннер і Арон Орзілен.
Елмег Бреннер був худорлявим чоловіком середнього віку, але його проникливий погляд міг змусити найсміливішого воїна опустити очі. Темне волосся покривало лише чуприну, високе чоло здавалося ще вищим через залисини, а різкі вилиці підкреслювали його жорсткий, зосереджений вираз обличчя. Його голос заворожував – він міг надихнути натовп піднятися на бунт чи змусити ворога тремтіти від страху. Бреннер володів давньою магією, вивченою в заборонених сувоях Ельтанського архіву. Він не просто мріяв про свободу Ларії – він розумів, що її потрібно добувати кров’ю і сталлю.
Його союзник, Арон Орзілен, був його повною протилежністю. Високий, кремезний, з тілом, загартованим у сотнях битв, він був воїном, який не знав страху. Його русяве волосся було коротко підстрижене, а очі – сірі, мов сталеві леза. Він ніколи не говорив зайвого, але його слово було законом для всіх, хто прийшов за ним. Він умів перетворити розрізнених повстанців на організоване військо. Сам він завжди був в епіцентрі битви, яку він вів пліч-о-пліч зі своїми солдатами.
Коли стало зрозуміло, що звичайні воїни не повинні подолати армію Хелдору, Елмег та Арон вивчили усі алхімічні та магічні сувої Ельтанського архіву щоб створити нову силу – тих, кого не можна було б вбити звичайною зброєю. Вони звернулися до старійшин Кронігасу і попросили допомоги у драконів, що володіли древніми знаннями і магією. Старійшини спочатку були проти, але один з вершників, Ґейдванн і його дракон Ледоріс вирішили допомогти в створенні безсмертного війська.
Маги вибрали найсильніших і найсміливіших між воїнами, які змогли пройти ритуал, що змінив їхнє тіло. Їхня шкіра покривалася лускою, твердою, як найкраща броня. Вони ставали сильнішими, швидшими, витривалішими. У них з’явилися могутні крила, які дозволяли воїнам бути ефективними не лише на землі, але й у повітрі. Вони могли літати, знищуючи ворога з повітря, а їхні удари могли пробивати сталеві обладунки. Також вони володіли власною магіє, настільки могутньою, що навіть найдосвідченіший і найсильніший маг не міг зрівнятися з ними.
Так з’явилися рохедріми. Ці воїни стали легендою . Вони нападали на табори хелдорців уночі, залишаючи по собі лише зруйновані укріплення та розірвані тіла. Жахи цих нападів переслідували солдатів Хелдору навіть уві сні.
Під проводом Арона Орзілена повстання захопило більшу частину Ларії. Рохедріми вели битви, яких ще не бачила історія. Вони проривалися через лави армії Хелдору, змушуючи ворогів відступати. Сам Арон, одягнутий у чорну бойову броню, літав над полем бою, несучи смерть усім, хто наважувався чинити опір.
Але Хелдор теж мав своїх магів. Його заклиначі знайшли спосіб протистояти крилатим стражам. Вони створили магічні кайдани, які сповільнювали їх. Найгірше було те, що Хелдор використовував драконів Чоргроффу, що палили все живе.
Війна стала жорстокішою. Повстанці почали зазнаватися поразок. Одне місто за іншими знову падало під натиском імперської армії.
Коли прийшов час вирішальної битви, Елмег і Арон зрозуміли: якщо вони не продовжуватимуть боротьбу Хелдор переможе. Тоді вони прийняли рішення – піти в останню контратаку щоб остаточно розгромити армію Хелдору. І вони це зробили. Вони зібрали всю міць рохедрімів, власну магію та вміння користуватися зброєю і завдали нищівного удару по війську Хелдору. Вороже військо було повержене, а Турала першого вбило його ж власне оточення. Після перемоги вони ухвалили рішення усипити своє військо в криптах під Деларом, щоб одного дня, коли Ларія знову потребуватиме героїв, їх можна було пробудити.
Перед тим, як заснути, Арон Орзілен і його воїни увійшли до великої крипти. Ґедванн з Ледорісом увійшли слідом і Елмег Бреннер провів магічний ритуал, який занурив крилате військо у глибокий сон. Єдиним ключем до їхнього пробудження став меч Ельтаріон, що містив у собі силу їхньої волі та магію, кров вершника і подих дракона, що могла їх розбудити, кров вершників і вогняний подих дракона.
Вальдемар та Арон зникли після цієї події. Дехто казав, що вони теж занурилися в сон зі своїми воїнами, інші – що вони пішли в інші землі, щоб колись повернутися.. Але їхня спадщина залишилася .
