Марсіянин - Енді Вір

Справи йтимуть добре поки я у Ацидалії, але це лише перші 650 км. Після цього почнеться побита кратерами Арабська країна (прим.п., Arabia Terra (арабська країна) - височина на Марсі, у високогірному районі, на північ від екватора планети Марс.)

У мене є одна перевага. І я присягаюсь, де Божий дарунок. З невідомих геологічних причин існує долина Маурс Валіс (прим.п., Mawrth Vallis (Mawrth означає «Марс» валлійською мовою) — це долина на планеті Марс), котра розташована просто бездоганно.

Мільйони років тому це була річка. Тепер це долина, що врізається у жорстоку Арабську країну майже точно у напрямі до Скіапареллі. Там багато рівніша місцевість ніж решта Арабської країни., а дальній кінець скидається на гладкий підйом з долини.

Між Асідалією та Маурс Валіс я отримаю 1 350 км відносно легкої місцевості.

Решта 1 850 км… ну, вони не буду такими гарними. Особливо коли доведеться спускатись у власне Скіапареллі. Ух-х…

Та нічого. Маурс Валіс. Чудово.

Найгіршою частиною подорожі до Патфайндера було перебування у ровері. Я мусив жити в обмеженому середовищі, повному сміття й просмерділим моїм потом. Просто як у дні коледжа.

Дрібний барабанний бій!

Серйозно, це було гидко. Це були 22 Соли мерзенних страждань.

Я планую покинути Скіапареллі на 100 Солів перш ніж мене врятують (ябо я помру), і я присягаюсь перед Богом, я зірву з себе обличчя, якщо доведеться жити у ровері стільки часу.

Мені потрібне місце перебування, де я зможу повністю випростатись і зробити кілька кроків не наштовхуючись ні на що. І ні, вихід назовні у клятому скафандрі для ПЧД не рахується. Мені потрібен особистий простір, не у 50 кг одягу.

Отже сьогодні я почав робити намет. Місце, де я зможу розслабитись поки заряджаються батареї, місце, де я зможу зручно лежати під час сну.

Недавно я пожертвував один з двох своїх викидних наметів, щоб зробити кулю для причепа. Інший у бездоганному стані. Навіть ліпше, у нього є адаптер до повітряного шлюзу ровера. До того як я перетворив його на картопляний город, його справжнє призначення було слугувати рятувальним човном для ровера.

Я міг би приєднати викидний намет до повітряного шлюзу одного з транспортів. Я виберу ровер замість причепа. У ровері є комп’ютер і керування. Якщо захочу знати статус будь-чого (наприклад життєзабезпечення чи як добре заряджаються батареї) мені буде потрібен доступ. Таким робом я зможу зайти навпрошки. Без ПЧД.

Також впродовж мандрівки я триматиму його згорнутим у ровері. У разі надзвичайної ситуації я зможу хутко потрапити у нього.

Викидний намет - це основа моєї “спальні”, але це не все. Він не дуже великий, не багато більше простору ніж к у ровері. Але у нього є адаптер до повітряного шлюзу, а це хороший початок. Мій план - подвоїти площу долівки й подвоїти вишину. Так у мене буде гарне велике місце для відпочинку.

Для підлоги я використаю матеріал обох наметів. Інакше моя спальня перетвориться на велике колесо для вивірки, бо полотно Габа гнучке, і коли піднімаєш у ньому тиск, воно прагне до форми сфери. Це не дуже корисна форма. Тому Габ і надувні намети мають особливий матеріал долівки. Він розкладаєтся як купа малих сегментів, кут між якими не може перевищити 180 градусів, тому він лишається пласким.

Основа надувного намету - шестикутник. У мене лишився ще один шестикутник від того, що тепер куля на причепі. То ж коли я закінчу, моя спальня буде двома сполученими шестикутниками зі стінами довкола них та грубою стелею.

Щоб таке зробити знадобиться багато клею.

Висота надувного намету 1,2 м. Він не призначений для зручності. Він створений для того, щоб астронавти скрутились калачиком у ньому, поки їхні друзі рятують їх. Я хочу 2 метри. Я хочу мати зможу звестись! Не думаю, що я забагато прошу.

На папері це не складно зробити. Я лише повинен вирізати шматки полотна потрібної форми, склеїти їх разом, відтак приклеїти їх до полотна, що уже є, ті до підлоги.

Але це багато полотна. На початку місії у мене було 6 квадратних метрів, і більшість того я уже використав. Головним чином на латання розриву, що виник, коли підірвався Габ.

Проклятущий Повітряний шлюз 1.

Та нехай, все одно на мою спальню знадобиться 30 квадратних метрів матеріалу. До дідька більше ніж у мене лишилось. На щастя, у мене є альтернативне джерело полотна для Габа - сам Габ.

Проблема у тому (тут будьте пильними, наука досить складна) що, якщо я виріжу дірку у Габі, повітря всередині більше не лишатиметься.

Я маю спустити у Габі тиск, вирізати шматки і склеїти їх знову (меншого розміру). Я витратив увесь день визначаючи точні розміри й форми полотна, яке мені потрібне. Цього разу мені не можна обісратись, тому я тричі перевірив усе, я навіть зробив модель із паперу.

Габ - це баня. Якщо візьму трохи полотна біля долу, я зможу потягти решту полотна донизу й заклеїти усе. Габ стане кривобокою банею, але це не важливо. Аби тримав тиск. Мені потрібно, щоб він проіснував лише найближчі 62 Соли.

Я намалював