Екст - Геннадій Обушній
Семмі поступово розповідає про себе. Не поспішає видати все відразу, і я не кваплю. Однак життя піднесло сюрприз і симуру. Нас ця тема начебто не обходила й безпосередньої участі в тих подіях ми не брали. Але я ризикнув зібрати за доступними каналами і особистими контактами максимум інформації, тому що це стосувалося частини життя Семмі.
Дивний контакт
Рапорт патрульної служби оточення сонячної системи (ОСС) в військове управління Комітету від 20 березня 2436 року.
«Сьогодні, 20 березня 2436 року о 20:00 за місцевим часом в квадранті 220-305-170 з боку Землі на контакт з нашим патрульним катером А-317 вийшов немаркований малий пілотований об’єкт невідомої конструкції та приналежності. По нашому службовому каналі зв’язку екіпаж попросив особистої аудієнції у командування для передачі важливого повідомлення. Зараз об’єкт перебуває в межах прямої видимості й очікує рішення. Просимо ваших вказівок. Відеоматеріал додається».
Доповіли Голові. Він узяв час для аналізу проблеми. Служби забігали. Чин Лі (і не тільки він!) був ошелешений рапортом. Вважалося, що Комітет знає про все, що відбувається у Федерації, помітній частині галактики. А тут така новина! І звідки? З вивченої-перевивченої Сонячної системи! Для початку інформацію закрили, знали тільки двоє людей екіпажу А-317, командир патрульної служби ОСС та він сам, всього четверо.
Зараз Чин мовчки сидів і дивився на повільне кружляння голограми чужого катера. Красива машина, гармонійна, але дизайн явно не людський.
Невже це міфічний супротивник спейсерів? Чуток про сутички багато, але фактів немає. А всі патчі мовчать, як партизани. Схоже, ми щось пропустили в своїй історії. Цілком можливо.
Перевів погляд на монітор із зображенням парламентера. Пискнув комунікатор — ЦБ (центральна бібліотека) надіслала аналітику. Відкрив. Нічого достовірного. Щодо катера зовсім нічого. А щодо пілота прийшло досить багато схожих замальовок XIX — XX століть, зроблених зі слів психічно проблемних людей. Схоже, земляни все-таки стикалися в минулому з цими істотами. Диму без вогню не буває.
Голова викликав бібліотеку.
— Що спільного в свідченнях авторів малюнків?
— Короткочасні контакти або викрадення, сер.
— Дякуємо.
Ясніше не стало. Якщо інформації немає в ЦБ, значить, немає ніде в людських базах. А в нелюдських? Семмі? Треба спробувати.
— Прямий зв’язок з Джоном Баттом, негайно!
— Здрастуйте, Джоне.
— Бажаю здоров’я, командор.
— Семмі з Вами?
— Так.
— Джоне, зараз ви отримаєте файл із цілком секретною інформацією. Покажіть усе. Семмі, з’ясуйте, що йому відомо.
— Так сер.
— Грейс, файл Комітету отримано?
— Так, Джо.
— Клич Семмі!
Катер похитнувся, Семмі ліг на своє місце, праворуч від крісла.
«Джо, я тут. Що у нас доброго?»
— Зараз дізнаємося, друже. Дивіться обидва і скажіть, що ви думаєте. Голова хоче знати нашу думку.
Над столом виникла голограма чужого корабля, на моніторі — парламентер.
Грейс відгукнулася першою:
— Гарна машина. Ніколи не бачила подібної. Пілот не схожий ні на що знайоме.
«Тісний всесвіт, Джо. Скажи Голові, що я їх знаю».
— Сер, Семмі їх знає.
— Дякую, Семмі. Чи можна докладніше?
«Це велика дослідницька експедиція. Має, щонайменше, два базових кораблі розміром сімсот метрів, близько сотні невеликих вантажівок і ось таких малих розвідувально-штурмових катерів. Безсумнівно, десь є і крейсер, але місцезнаходження мені невідоме. Всі борти оснащені дуже гарним гравіприводом і загальнотехнічних обладнанням. Всі добре озброєні. Головного приводу і систем прямого зв’язку немає.
Мали багато баз на Землі та інших тілах Сонячної системи. Крім цього, досі працює відмінна електромагнітна локаційна система, що охоплює всю систему до Койпера включно. Екіпаж складається з біороботів, які працюють суворо за заданою програмою. Функції самонавчання, очевидно, не передбачені. Принаймі, для більшості. Звідки прийшли, мені невідомо. У сусідніх зоряних системах їх немає».
— Коли вони з’явилися в Сонячній системі?
«Дуже давно. Точно понад 15000 років тому. Джо, можна запитання?»
— Звичайно.
«Запитай у Голови, звідки в Комітету ці зображення? Гріни (так я їх називаю) завжди добре маскувалися».
— Вони самі вийшли на контакт з нашим катером. Хочуть повідомити щось важливе.
«Самі? Щось нове! Передай, щоб контактери були вкрай обережні».
— Дякую, Семмі, дякую, Джоне. Ми вже знаємо, з чим маємо справу. До речі, Семмі, у тебе є доступ до їхньої локаційної системи?
«Був повний, але вже багато років я нею не користувався. Якщо треба, то ключі до системи надам. Але цього мало. Доведеться доопрацювати вашу підшумову радіотехніку. Це не дуже складно».
— Ще раз дякую. Кінець зв’язку.
У рубці стало тихо.
«Джо, ми знайомі більше року, починаємо третій рейд. Час розповісти про себе більше. Ти вже зрозумів, що я не один. Повернемося на базу, і я тебе де з ким познайомлю. У нас маленький екіпаж, я і Кет».
«Хто він?»
«Пам’ятаєш мультик про Мауглі? Так ось Кет, це вона. І вона однієї крові з Грейс».
«Так, друже, тобі доведеться багато чого розповісти. Деякі речі поки що за межею мого розуміння».
«Встигнемо, Джо. Часу у нас досить».
Кризовий штаб, натхнений спокоєм Голови, діяв швидко і впевнено.
«Патрульній службі ОСС. Дозволяємо взяти на борт одного представника невідомого об’єкта і доставити на нашому катері під охороною в систему Крюгера. Екіпажу бути готовим активувати систему самознищення будь-якого моменту. Діяти за регламентом № 4».
А-317 передав відповідь на об’єкт. За годину з невідомого катера виплив крихітний двометровий модуль, який прийняли в шлюзі. З модуля вийшла дивна двонога істота в скафандрі з контейнером у руці, а сам модуль пішов назад. Вже по радіоканалу прозвучало, що атмосфера істоті підходить, і шолом був знятий. Старт головного приводу і перехід в точку зустрічі. Перехід прибулець переніс задовільно. Вигляд у гостя був цікавий, явно не гуманоїд. Довгастий, гарбузиком вгору, безволосий череп, величезні овальні очі без зіниць, ледь помітна смужка рота, відсутність вушних раковин і носа. Миттєво зроблена інструментальна діагностика показала під скафандром багатошарову шкіру й металокерамічний скелет, занадто правильний, щоб бути природним. Мозок закритий майже непроникною для рентгенівського випромінювання черепною коробкою. Біоробот чи кіборг?
Через кілька годин підійшов корабель Комітету. Заступник Голови з надзвичайних ситуацій Хольц перейшов у А-317 і сів у кают-компанії за стіл навпроти прибульця. Представився. У відповідь істота назвала себе:
— Мій ідентифікатор Ю2-15-4, я повинен передати вам звернення Ю1-15.
Розгорнула контейнер, який виявився просто проектором. Над столом виникло