Єретики Дюни - Френк Херберт
Теґ відповів без вагань:
— Вони можуть вижити лише за умови, що постійно збільшуватимуть залежність тих, хто їх підтримує. Це глухий кут для узалежнених.
— Саме так. А в чому небезпека?
— Падаючи, вони можуть забрати з собою значну частину людства.
— Це й було проблемою Тирана, Майлсе. Я певна, що він це знав. А зараз слухай мене якомога уважніше. І ти теж, Дар. — Тараза глянула через перехід і зустрілася з Одраде поглядом. — Ми, Бене Ґессерит, впустили в людський потік дуже потужні… елементи дрейфування. Вони можуть спричинити загату. Без сумніву, нароблять шкоди. І ми…
Ліхтер знову ввійшов у зону, де його сильно трусило. Годі було розмовляти, тримаючись за свої сидіння і слухаючи ревіння та скрипіння довкола себе. Коли ця зона закінчилася, Тараза здійняла голос.
— Якщо виживемо в цій клятій машині та сядемо на Гамму, ти мусиш порозмовляти з Дар віч-на-віч, Майлсе. Ти бачив Атрідівський маніфест. Вона розповість тобі про нього та підготує тебе. Це все.
Теґ обернувся і глянув на Одраде. Риси її обличчя вкотре сколихнули його пам’ять: надзвичайна схожість із Люціллою, але і ще щось. Він тимчасово викинув це з голови. Атрідівський маніфест? Читав його, отримавши від Тарази з розпорядженням зробити це. «Підготує мене? До чого?»
Одраде розгледіла питальний вираз обличчя Теґа. Тепер вона зрозуміла Таразин мотив. Накази Матері Настоятельки набрали нового значення, як і слова самого маніфесту.
«Як Усесвіт творено за участі свідомості, так і провидець доводить цю творчу спромогу до найдальших меж. Це і є та глибоко незбагненна сила Атрідівського бастарда, сила, яку він передав своєму синові, Тирану».
Одраде знала ці слова, як може їх знати тільки автор, та от вони повернулися до неї, наче вона ніколи досі їх не зустрічала.
«Бодай тебе, Тар, — подумала Одраде. — Що, як ти помиляєшся?»
***
На квантовому рівні Всесвіт може розглядатися як невизначене місце, передбачуване статистичним шляхом лише тоді, коли йдеться про великі числа. Посередині між таким і відносно передбачуваним Усесвітом, в якому час проходження окремої планети може бути визначений з точністю до пікосекунди, є місце, де в гру вступають інші сили. Для цього серединного Всесвіту, в якому протікає наше щоденне життя, те, у що ти віриш, є домінантною силою. Ваші вірування впорядковують розвиток щоденних подій. Якщо багато з нас мають спільну віру, може створитися щось нове. Комплекс вірувань утворює фільтр, проходячи крізь який, хаос упорядковується.
Аналіз Тирана, папка Тарази: Архів БҐ
Коли Теґ повертався на Гамму з корабля Гільдії, в його думках було сум’яття. Він вийшов із ліхтера на обвуглено-чорному краю приватного летовища Твердині та озирнувся довкола, наче вперше його бачив. Майже полудень. Так мало часу минуло, і стільки всього змінилося.
«До якої межі дійдуть Бене Ґессерит, викладаючи важливий урок?» — міркував він. Тараза вирвала його зі знайомої колії ментатських процесів. Відчував, що весь інцидент на кораблі Гільдії влаштовано спеціально для нього. Його збили з передбачуваного курсу. Якою дивною здавалася йому Гамму, коли він перетинав стережену смугу, йдучи до вхідної шахти.
Теґ бачив багато планет, вивчив їхні звичаї і відбиток, який вони накладали на своїх мешканців. Деякі планети мали великі жовті сонця, що містилися близько, зігріваючи все життя, даючи йому змогу розвиватися, зростати. Інші сонця були малими, далекими, мерехтливими, висіли на темному небі, ледь торкаючись промінням поверхні планет. Варіації існували всередині цього діапазону та навіть поза його межами. Гамму була жовто-зеленим різновидом, з тривалістю дня у 31,27 стандартної години, а року — у 2,6 стандартного року. Теґ вважав, що знає Гамму.
Коли Харконненів змусили покинути планету, колоністи, що відділилися від Даніанської групи Розсіяння, назвали її іменем, запропонованим Галлеком під час великого картографування. За тих часів власна планета цих колоністів звалася Каладаном, але впродовж тисячоліть певні назви вкоротилися.
Теґ зупинився біля захищеного облицюванням проходу, що вів із летовища вниз під Твердиню. Тараза та її гурток йшли позаду. Він побачив, що між Таразою і Одраде ведеться жвава розмова.
«Атрідівський маніфест», — подумав він.
Навіть на Гамму мало хто зізнавався у походженні від Харконненів чи Атрідів, хоча генотипи були помітними — особливо домінантний Атрідівський: довгі гострі носи, високі лоби й чуттєві вуста. Часто ці риси були порозкидувані: у когось — вуста, в інших — пронизливі очі, незліченні поєднання. Та інколи одній особі діставалися вони всі, і тоді можна було розгледіти цю гордість, це внутрішнє знання: «Я один із них!»
Тубільці Гамму пізнавали людей з такою зовнішністю і розступалися перед ними на тротуарах, та мало хто називав причину цього.
Підвалиною всього був спадок Харконненів — генетичні лінії, що сягали далеко вглиб, до часів греків, парфян і мамелюків, тіней древньої історії, навіть назви яких мало хто знав, крім професійних істориків чи вишколених у Бене Ґессерит.
Тараза та її гурток наздогнали Теґа. Він почув, як вона каже Одраде:
— Мусиш розповісти все це Майлсові.
«Дуже добре, вона все розповість», — подумки сказав собі Теґ. Обернувся і першим пішов повз внутрішню охорону, до довгого переходу, що тягся під бункерами до самої Твердині.
«Кляті Бене Ґессерит, — подумав він. — Що вони насправді роблять на Гамму?»
На цій планеті можна було розгледіти численні сліди діяльності Бене Ґессерит: зворотне схрещування з метою закріплення вибраних рис. Раз у раз траплялися підкреслено спокусливі очі жінок.
Теґ відповів на салют командирки охорони, не збиваючись із думки. Спокусливі очі, так. Бачив їх, ледь прибувши до Твердині гхоли, а особливо під час першого детального огляду планети. А ще пізнавав себе в багатьох обличчях. Згадав, як старий Патрін часто казав йому:
— Маєш вигляд уродженця Гамму, башаре.
Спокусливі очі! Командирка охорони мала саме такі. Цим вона скидалася на Люціллу й Одраде. «Мало хто звертає увагу на значення очей при спокушанні», — подумав він. Щоб це зауважити, потрібне виховання Бене Ґессерит. Великі груди в жінок, тверді попереки в чоловіків (туга мускулатура сідниць) — це все природно мало значення при виборі сексуального партнера. Та без гарних очей решта рис знецінювалася. Очі були необхідними. Його вчили, що можна втонути у правильних очах, поринути в них і не розуміти, що з тобою відбувається, аж доки не виявиться, що твій пеніс уже твердо втиснутий у вагіну.
Він помітив очі Люцілли відразу після прибуття на Гамму й поводився обережно. Немає сумнівів, як Сестринство використовує її таланти!
Зараз Люцілла чекала біля центрального приміщення огляду та дезінфекції. Швидко махнувши рукою, дала йому знак, що з гхолою все гаразд. Теґ розслабився і стежив за тим, як Люцілла й Одраде стоять, дивлячись одна на одну. Попри різницю у віці, жінки були напрочуд схожими. Хоча мали геть різну статуру: Люцілла була масивнішою за струнку Одраде.
Командирка охорони зі спокусливими очима підійшла до Теґа і схилилася в його бік.
— Шванг’ю саме довідалася, кого ви
