Координати чудес - Роберт Шеклі

— Звідки ви взяли, що він почує?

— Не почути він не може! — запевни? Моделі.  — Розумієте, це його планета, і про її мешканців він виявляє щире піклування й турботу. Якби йому заманулося, щоб до нього звертались інакше, він неодмінно сказав би про це.

— Гаразд, виконаю ваше прохання. А що йому передати?

— Ну, не так уже й багато, — несподівано знітившись, сказав Моделі.  — Він усе-таки був добрий і гідний чолов’яга, і мені трохи соромно, що я збудував йому таку планету. Не те щоб там, коли дивитись по суті, я щось напартачив. Планета цілком придатна для вжитку і все таке інше. Але той старий мішок таки повів себе по-джентльменськи. Тобто в ньому відчувалася школа, що подибуєш не так часто. Тому мене деколи тягне підремонтувати його планету безкоштовно, розумієте, задурно, це йому не коштуватиме ні цента. Якщо він пристане на мою пропозицію, то я зроблю з планети виставочний експонат, справжній рай. Я й справді, дозвольте вас запевнити, з біса вправний інженер, і зовсім несправедливо судити про мене по тій халтурі, яку доводиться капарити заради цента.

— Передам, — запевнив Кармоді.  — Та, кажучи відверто, я не вірю, щоб він пристав на вашу пропозицію.

— Я й сам не вірю, — похмуро кивнув Моделі.  — Він упертий стариган і ласки ні від кого не потребує. Та все одно я хочу запропонувати, і то від щирого серця, — Моделі повагався, а далі додав:- Можете ще запитати, чи не захоче він завітати колись і перекинутися парою слів.

— А чому б вам не завітати до нього?

— Пробував кілька разів, але він не хотів мене бачити. Той ваш старий таки злопам’ятний! Та, може, колись пом’якшає.

— Може, — невпевнено сказав Кармоді.  — Хай там як, я передам. Але якщо вам так хочеться порозмовляти з Богом, містере Моделі, то чому б не зустрітися з Меліхроном?

Моделі відкинув голову і розреготався:

— З Меліхроном! Отим недорікою? То напринджений, самозакоханий, абсолютно безхарактерний осел. Та про метафізику я краще дискутуватиму з собакою! Божество — з інженерної точки зору — це влада і нагляд, розумієте. А не якась там містика чи панацея від усіх болячок. Двох однакових Богів не існує. Чули таке?

— Ні, не чув.

— То затямте собі. Наперед ніколи не знаєш, коли така інформація придасться.

— Дякую, — сказав Кармоді.  — Знаєте, досі я взагалі не вірив ні в якого Бога.

Моделі поглянув задумливо і сказав:

— Як на мене, існування Бога чи Богів очевидне й неминуче, віра в Бога така ж проста і природна, як віра в яблуко, і ці дві віри нічим не гірші одна від одної. Коли придивитись до

цього ближче, то на заваді віри стоїть лише одна річ.

— Яка саме?

— Принцип Діловитості, який іще більш фундаментальний, ніж закон тяжіння. Куди б ви в Галактиці не подалися, ви скрізь надибаєте продовольчий бізнес, будівельний бізнес, урядовий бізнес, заробляння грошей на війні і на прагненні до миру і таке інше. І, звичайно, Господнє діло, назване релігією. От ця галузь діяльності найбільше заслуговує на осуд. Я можу з рік розповідати про збочення і гидоти, якими торгують вірування, та я певен, що вам про це вже відомо. Згадаю лиш одну річ, яка лежить в основі всіх релігійних проповідей і, як на мене, є найвитонченішим збоченням.

— Що саме?

— Це всепроникний наріжний камінь лицемірства, на якому заснована віра. Поміркуйте: ні про кого не скажеш, що він ушановує, якщо відсутня нескута воля, тобто необмежена свобода. Й через те, що вона нескута, ця воля непослідовна і незбагненна, істинний дар Божий, властивість, яка саме й визначає стан свободи. Бути вільним — це незбагненний дивовижний стан, саме таким його задумали. Але що ж роблять релігії? Вони проповідують: «Гаразд, у вас є нескута воля, — отже, тепер виявляйте її і йдіть у рабство до Бога й до нас». Яке зухвальство! Бог, що й мухи не присилує, підноситься як верховний рабовласник! Та від такої облуди кожна наділена душею істота мусить збунтуватися, бо ж має служити Богові лише за своїм велінням і розсудом або взагалі йому не служити, залишаючись вірною собі й своїм отриманим від Господа обдаруванням.

— Здається, я розумію ваші міркування, — сказав Кармоді.

— Я надто все ускладнив. Є набагато простіші причини відмовитися від релігії.

— Що за причини?

— Просто пригадайте собі релігійний стиль — бундючість, намови, єлейність, поблажливість, штучність, недоречність, занудність, сонми похмурих героїв і купи бадьорих гасел — якраз для старих бабів та невідлучених немовлят, і ні для кого більше. Не можу повірити, що Бог, з яким я запізнався, хоч коли-небудь навідується до церкви — в нього занадто вибагливий смак, надто він гнівливий, непоступливий і гордий. Не можу повірити, і це для мене вирішує все. Чому це я маю ходити туди, куди і сам Господь не завітав би?

Поки Моделі конструював машину для повернення на Землю, Кармоді був полишений сам на себе. Його відразу ж почала гризти нудьга. Моделі міг працювати тільки на самоті, а Виграш, очевидно, знову впав у сплячку. Молоді інженери Орін та Бруксайд були тупуваті й нічим, крім своєї роботи, не цікавилися. Так що Кармоді ні з ким було й перемовитись. Тому й він намагався хоч якось заповнити дозвілля. Навідався на атомобудівельний завод і там покірно вислуховував пояснення червоновидого майстра:

— Раніше все робилося руками. Тепер механізовано, але технологія та сама. Спочатку беремо протон і додаємо до нього нейтрон, використовуючи патентований енергоз’єднувач містера Моделі. Потім стандартною мікрокосмічною центрифугою розкручуємо по місцях електрони. Далі вводимо всяке зілля: м’ю-мезони, позитрони і таке інше. І на цьому все.

— На атоми золота чи урану у вас великий