Українська література » Фантастика » Екст - Геннадій Обушній

Екст - Геннадій Обушній

Читаємо онлайн Екст - Геннадій Обушній
майже два роки вели спостереження з орбіти, картографували всі шість континентів і вивчали гуманоїдів у всіх частинах цього світу. Семмі ще спочатку вибрав місце для постійної бази в гірській системі Анд, і 67 разів жив там, як на Знахідці. Але потім від неї довелося відмовитися. Популяція людей стала стрімко зростати, і на континентах ставало дедалі менше недоступних їм місць.

Кет поза корпусом

Деякий час Семмі висаджувався на безлюдних островах, потім на крижаному материку. Багато разів Семмі кликав Кет із собою, вниз.

— Хвостатий, ми вже про це балакали. Ще на Знахідці. Не можна мені опускатися на поверхню. За Регламентом.

— А аватарою?

— Звичайною голограмою немає сенсу. Відсутній зворотний зв’язок, я нічого не побачу і не відчую.

— А матеріалізованою?

— Як казав Лео, «затверділою»? Так, там є зворотній зв’язок і аватара сприймає інформацію. Але! Подумай, чому використання цієї функції суворо регламентується? Не знаєш? Так ось, для цього є дві причини. Перша, жере багато енергії. Але це ще півбіди. Друга, і головна, потрібна майже половина загальної процесорної потужності. Так що матеріальна аватаpa — дуже дорога іграшка. До того ж працює тільки всередині корпусу катера або крейсера.

— Ну, це ми ще подивимося, сестричко.

Семмі засів за вивчення доступних підручників і документації. А за тиждень знову повернувся до цієї ж теми.

— Кетті, теоретично можливо матеріалізувати тебе не тільки в катері. У модулі теж.

— Гаразд, умовив. Давай займемося. Це коли-небудь може знадобитись.

Але Кет даремно думала, що Семмі на цьому заспокоїться. Коли аватара почала виконуватися і в планетарному модулі, Семмі тут же потягнув її вниз, на поверхню. Сидячи на порозі модуля, Кет спостерігала за чужим їй планетарним життям, аналізувала кольори, звуки, а потім запахи. Відчула вітер і дощ.

Якщо можна так сказати, то нові відчуття її приголомшили.

— Малюче, безумовно цей світ не менший за Космос! І впорядкованого хаосу тут не менше, а незалежних непередбачуваних об’єктів точно більше.

— Це ти про мошкару?

— Не тільки. Ще й про мурах. І про траву. Занадто багато всього, я не встигаю все відстежувати.

— Кетті, не стеж за кожним об’єктом. Мураха живе сама по собі, мошка літає у своїх справах, і нікому до тебе немає діла. Люди й ханни виділяють з навколишнього світу тільки ті об’єкти, що несуть інтерес або загрозу. Вчися сприймати себе як... мм... рівноправну частину цього хаосу і почнеш щось розуміти. Добре було б тобі пройтися по траві й помокнути під дощем.

— Вийти за корпус конструктивно неможливо, сам знаєш. Хіба що винайдемо щось принципово нове.

Семмі пробурчав щось про деякі особистості, що бояться висунути носа за двері, й пішов. А за тиждень знайшов-таки рішення. Треба зв’язати дві різнорідні системи катера: використати техніку встановлення гравітаційного захисту як підсилювач для системи візуалізації.

Кет довго мовчала, перетравлюючи і дорікаючи собі (?!), що сама не додумалася. Разом сконструювали і зібрали додатковий драйвер, що пов’язує дві конструктивно незалежні системи: головний захист і візуалізацію аватари.

Настав день, коли Кет дуже повільно зійшла по пандусу на ґрунт. Чому повільно? Здавалося б, вона вже навчилася ходити, коли грала й билася з Лео. Але тоді створювалася грубувата аватара всередині корабля, в просторі з постійною топологією, де всі межі були незмінні. Семмі розумів, в чому справа, і не квапив. Він знав, що таке досвід і знав, що Кет уже здатна в якийсь момент перемикатися з точних розрахунків кожної дії на накопичення шаблонів, образів і асоціацій.

Так і сталося. Опанування нового всесвіту пішло все швидше і швидше. Кет бігала, плавала, кидалася камінчиками, ганялася за тваринами, лазила по деревах, поводилася, як типовий неофіт. Вершина насолоди — польоти верхи на Семмі.

Обсяг новостворюваної інформації ставав досить значним, тому довелося з останніх ресурсів збільшити пам’ять блоку нечіткої логіки. Важко сказати, чи формувалася якась особистість або індивідуальність. Принаймі вміння накопичувати й використовувати досвід є необхідною ознакою природного розуму. А куди віднести емоції, що вже явно прориваються?

Згодом визначився характер Кет і коло її наземних інтересів. Вона віддавала перевагу верховій їзді, стрільбі з лука, рукопашному бою і фехтуванню. Стандартний земний військовий набір. Чому? Кет проектувалась і програмувались ханнами як керуюча і захисна система. Очевидно, що захисник породив воїна. Можливо, ці поняття нероздільні?

Семмі підсміювався й пропонував Кет завоювати який-небудь престол. Тоді заживемо! І ховатися не доведеться! Але Регламент наказує маскуватися і вивчати расу та планету.

Рівень розвитку народів був істотно різним, але об’єднувало всіх одне — війни. Більш кривавого світу, можливо, не було в усьому Всесвіті. Інше, що об’єднувало, це любов, притаманна всім народам і племенам. Але був ще один факт у Сонячній системі, що виділяв її з безлічі світів.

Гріни

У 2706 році П. А., повернувшись до Землі сімнадцятого разу, Кет випадково виявила щось.

— Кошлатику, схоже, що ми не одні біля Землі. Па’ятаєш, минулого разу ми залишили на стаціонарі малий зонд для спостереження за динамікою льодовиків. Дивись, що потрапило в кадр п’ятнадцять років тому. Приполярна частина Антарктиди. Звичайне зображення з ледь помітною сірою плямкою над Трансантарктичних хребтом.

— Збільшимо.

На моніторі виник правильний сірий диск, явно штучного походження.

— Діаметр пристрою 23 метри, висота над поверхнею 12 кілометрів. Конструкція незнайома. Братику, чи не занадто ми звикли до думки про самотність? В результаті розслабилися і втратили обережність. І що це? Випадковий візит чи постійна присутність? Але за майже дві тисячі років ми нічого не бачили і не чули. Аж кортить знайти і зрозуміти, що перед нами.

— Треба виходити з найгіршого. Це постійна присутність, і нас вони явно уникають, не хочуть бути поміченими. Що ж, використаємо земну військову тактику.

— Цікаво, Семмі. Яку саме?

— Спочатку обережно роззирнемося, Кетті. Зроби пасивний круговий огляд в усіх діапазонах усіх полів. Шукай предмети і сигнали неприродного виду.

А через годину:

— Семмі, все спокійно. Нічого не виявила. Ніяких об’єктів, жодних незвичайних випромінювань.

— Якщо ми чогось не бачимо, то це не означає, що цього немає. Спробуємо змусити наших друзів себе виявити. Давай розділимося. Я полечу до Юпітера, а ти залишишся на місці. Кет, якщо за нами спостерігають, то тепер вони змушені будуть супроводжувати два об’єкти. Щось має змінитися.

— Дуже добре. Тільки давай перед цим уважно переглянемо наш архів. Я не зберігаю всю інформацію, але записи першого візиту маю повністю. Далі я

Відгуки про книгу Екст - Геннадій Обушній (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: