Аероплани - Карлос Горостіса
Пако (жартома тицяє його кулаком). Крісто, старий! Оце мені подобається! (Простягає кулак.) Клянемося кров’ю?
Крісто (весело тицяє його кулаком). Авжеж, Довголапий, клянемося кров’ю, чорт забирай! Гіп-гіп-ура! (Обидва жартома тицяють один одного кулаками.)
Пако. Гіп-гіп-ура! Але тепер слід поквапитися. Не можна гаяти часу, ну ж бо! (Відтепер і надалі все відбувається дуже швидко.)
Крісто. Чого це? Куди я мушу йти?
Пако. Додому. По документи. Потім прийде Фіто і ми попросимо його про допомогу.
Крісто (у нього паморочиться в голові). Що? (Ходить туди-сюди.) Гаразд. Але… (Вагається.) Ти так вважаєш? Це так… швидко.
Пако. Авжеж, поквапся. Ну ж бо!
Крісто (продовжує ходити туди-сюди, нарешті зупиняється). Слухай… Довголапий… Як це воно буде… (Робить руками рухи, що нагадують політ літака й показує вгору.)… опинитися там, нагорі… Га?
Пако. Ти що, злякався?
Крісто (швидко, щоб не було пізно). Ні! Чого б це я злякався? Просто спитав. Просто так. Ха! (Імітує гудіння літака.) Р-р-р-р-р. Га?
Пако. Так, гаразд. Тільки поквапся. Ну ж бо!
Крісто (голова йому йде обертом). Так. Я йду… йду… бувай. (Іде, кружляє, наштовхується на стілець, сміється, він на вершині щастя.) Ха! Бувай!
Пако. Поквапся!
Крісто. Так, бувай! Бувай! (Вже біля дверей знову починає кружляти; тепер він без упину сміється.) Слухай… Але ж я не маю… довідок про щеплення… водійських прав… Я повинен зробити щеплення?
Пако. Годі тобі базікати, Крісто. Побачимось потім. А тепер іди. І принось, що маєш. (Крісто швидко йде. Пако обертається й залишається сам посеред сцени. Він дивиться на попіл, що впав на підлогу, прямує до столика, за яким вони грали в доміно, і — наче на урочистій церемонії — ставить на нього кубок, який досі тримав у руках. Раптом на порозі знову з’являється Крісто, котрий ніжно гукає.)
Крісто. Галісійцю…
(Пако обертається й дивиться на нього. Мовби якимось дивом долинувши звідкілясь здалеку, чується вальс «Аероплан». Крісто робить кілька кроків назустріч Пако. Той також робить кілька кроків назустріч Крісто. Вони міцно обіймаються. Тепер вальс лунає гучно. Обидва починають рухатися в такт музиці. Вони майже танцюють. Після кількох рухів повільно віддаляються один від одного, продовжуючи триматися за руки. Тепер вони справді танцюють. Підхоплені музикою вони кружляють по кімнаті. Вони молодшають. Тепер це двоє молодих людей, які нестримно й радісно танцюють вальс. Потім вони відпускають руки один одного, але продовжують танцювати. Потім віддаляються один від одного. Простягають свої вільні руки, які нагадують тепер крила літака. Вони танцюють вальс «Аероплан», кружляючи по всій кімнаті. Наче двоє молодих людей. Наче двоє молодих аеропланів.)
Повільно опускається завіса.
Оглавление Дія перша: Ранок Дія друга. Надвечір’я