Гаррі Поттер і келих вогню - Джоан Роулінг

Густий лапатий сніг падав на замок та навколишні землі. Світло-блакитна бобатонська карета скидалася на великий заморожений гарбуз, а Геґрідова халупа стала, мов пряникова хатинка з казки. Ілюмінатори дурмстрензького корабля затягло крижаною емаллю, снасті побіліли від інею. Ельфи-домовики перевершили самих себе, наготувавши смаженого й тушкованого м'яса та апетитних пудингів. І тільки Флер Делякур вдавалося знаходити причини для невдоволення.

- Уся ця 'Оґвогтська їжя дуже некогисна й важька, - якось увечері сказала вона сварливим голосом, повертаючись із Великої зали. Друзі йшли позад неї. Рон ховався за Гаррі, з усієї сили стараючись, щоб Флер його не помітила. - Я не волізу в святкову мантію!

- О-о-о, це трагедія, - роздратовано буркнула Герміона, коли Флер вийшла у вестибюль. - Вона про себе дуже високої думки!

- Герміоно, з ким ти йдеш на бал? - спитав Рон.

Він увесь час докучав їй цим запитанням, сподіваючись захопити її зненацька. Та Герміона лише насупилася й сказала:

- Я тобі не скажу, ти будеш мене діставати.

- Візлі, ти шо, тіпа, жартуєш? - сказав за їхніми спинами Мелфой. - Ти що, хочеш сказати, шо хтось, карочє, піде на бал з цією зубатою бруднокровкою?

Гаррі й Рон обернулися, щоб на нього кинутись, але Герміона голосно вигукнула, махаючи рукою комусь поверх Мелфоєвого плеча:

- Добрий день, професоре Муді!

Мелфой зблід і відскочив, дико озираючись у пошуках Муді, але той і досі сидів за вчительським столом, доїдаючи тушковане м'ясо.

- Боягузливий тхорик! - уїдливо кинула Герміона услід Мелфоєві. А тоді, щиро сміючись разом з Гаррі та Роном, рушила вгору мармуровими сходами.

- Герміоно, - Рон глянув на неї збоку й раптом насупився. - Що з твоїми зубами?

- А що з ними? - здивувалася вона.

- Змінилися... Я щойно помітив...

- Авжеж змінилися - чи ти хотів, щоб я ходила з тими іклами, які мені начарував Мелфой?

- Та ні, вони стали інакші, ніж були перед тим, як Мелфой їх закляв... стали рівні й поменшали...

Герміона раптом пустотливо всміхнулася, й Гаррі теж помітив: усмішка в неї геть інакша, ніж та, що він пам'ятав.

- Ну... коли я пішла до мадам Помфрі, щоб зменшити зуби, вона тримала переді мною дзеркало й наказала крикнути «стоп», коли зуби знову стануть такі, як були, - пояснила Герміона. - І я... дала їй потримати дзеркало трохи довше. - Вона всміхнулася ще ширше. - Мамі з татом це не сподобається. Я вже сто років переконую їх, щоб дозволили мені зменшити зуби, а вони кажуть, щоб я носила пластинку. Ви ж знаєте, вони зубні лікарі, і вважають, що зуби і магія - це не... О, дивіться! Левконія повернулася!

Крихітна Ронова сова щось бурхливо щебетала, сидячи на вершечку обліплених бурульками перил. До її лапки був прив'язаний сувій пергаменту. Школярі, проходячи, тицяли на неї пальцями й сміялися, а зграйка третьокласниць зупинилася і одна з дівчаток вигукнула:

- Дивіться, яка манюня сова! Яка гарнесенька!

- Шизоїдний клубок пір'я! - зашипів Рон. Він кинувся нагору і схопив Левконію. - Ти повинна приносити листа адресатові, а не товктися у всіх на очах!

Левконія щасливо ухкала, вистромивши голову з Ронового кулака. Третьокласниці були вражені.

- Зникніть! - гримнув на них Рон, махаючи кулаком з Левконією. Шугаючи в повітрі, сова заухкала ще щасливіше. - На, Гаррі, це тобі, - додав Рон на півтона тихіше, коли обурені третьокласниці втекли. Він зняв Сіріусову відповідь з лапки Левконії. Гаррі сховав її в кишеню, і вони кинулися до ґрифіндорської вежі, щоб там прочитати.

Всі у вітальні були заклопотані канікулярними справами, й нікого не обходило, хто що робить. Гаррі, Рон і Герміона сіли окремо від усіх біля темного вікна, яке поступово заносило снігом, і Гаррі прочитав:

Дорогий Гаррі!

Вітаю з перемогою! Той, хто вкинув твоє ім'я у Келих, тепер, мабуть, не дуже радий. Я збирався запропонувати тобі закляття «Кон'юнктивітіс», адже очі в дракона - найслабше місце...

- Крум так і зробив! - прошепотіла Герміона.

...але твій спосіб був кращий. Я вражений.

Але, Гаррі, не задирай носа... Ти виконав лиш одне завдання. Той, хто втяг тебе в турнір, матиме ще не одну нагоду тебе скривдити. Будь напоготові - особливо, коли особа, про яку ми з тобою говорили, десь поблизу. І намагайся не потрапляти в халепи.

Підтримуй зі мною зв'язок, я хочу знати про кожну незвичну дрібничку.

Сіріус.

- Він каже про те саме, що й Муді, - тихо сказав Гаррі, запихаючи листа в кишеню мантії. - Постійна пильність! Можна подумати, що я ходжу з міцно заплющеними очима, стукаючись об стіни...

- Гаррі, але ж він пише правильно, - сказала Герміона, - попереду в тебе ще два завдання. Ти й справді мусиш глянути в те яйце й почати думати, що воно означає...

- Герміоно, у нього ще купа часу! - огризнувся Рон. - Гаррі, в шахи зіграємо?

- Давай, - відповів Гаррі. Тоді, перехопивши Герміонин погляд, сказав:

- Та що ти, хіба я можу зосередитись, коли навколо такий шарварок? Тут і яйця не почуєш.

- Може, й так, - зітхнула вона й сіла спостерігати за їхнім шаховим поєдинком. Партія закінчилася тим, що Рон поставив Гаррі ефектний мат за допомогою двох до необачності відчайдушних пішаків та войовничого офіцера.

*

Різдвяного ранку Гаррі прокинувся якось раптово. Дивуючись, що ж це так несподівано його збудило, він розплющив повіки і майже впритул перед собою побачив величезні круглі зелені очі, що дивилися на нього з темряви.

- Добі! - вигукнув Гаррі, відсахнувшись від ельфа так різко, що ледь не впав з ліжка. - Не роби так!

- Добі пе-перепрошує, п-паничу! - злякано запищав Добі, відстрибуючи назад і затуляючи довгими пальцями рот. - Добі п-просто хотів п-привітати Гаррі Поттера з Різдвом і принести йому дарунок, паничу! Гаррі Поттер сказав, що Добі може часом приходити, щоб з ним побачитися!

- Усе нормально, - Гаррі все ще дихав швидше, ніж звичайно, хоч серце потроху заспокоювалося. - Лише... лише наступного разу штовхни мене абощо, а не нахиляйся наді мною так, як зараз...

Гаррі відхилив запони, взяв зі столика окуляри й надів їх. Його вигук розбудив Рона, Шеймуса, Діна й Невіла. Заспані і скуйовджені, вони визирали з-за ледь розсунутих запон своїх ліжок.

- Що, Гаррі? На тебе хтось напав? - сонно спитав Шеймус.

- Та ні, це Добі, - пробурмотів Гаррі. - Спіть.

- О! Дарунки! - Шеймус помітив чималу купу пакунків