Антон та інші нещастя - Гюдрун Скреттінг
Однак балансують не лише люди. Природа теж іноді балансує, щоб втримати рівновагу. Таке мені тато сказав. Шторми, зливи й навіть торнадо вирують тому, що атмосфера намагається утримати рівновагу.
У житті слід поводитися, як у розпал бурі: намагатися думати цілісно.
І я думаю: «Цілісність — це не так уже й погано».
Моя цілісність, наприклад, сформувалася і виросла. На два сантиметри від лютого. Тож за рік, я вже буду, можливо, не найменшим хлопцем у старшій школі.
Хоча маленький зріст не така вже й біда. Онде Місяць також маленький. А митці усього світу писали про нього вірші й пісні. «Місячну сонату», наприклад, або «Місячне сяйво».
Я, до речі, передумав ставати адвокатом. Склав собі зовсім інший — новий список. Він далі називається Думки Антона Альбертсена про астрономічний баланс, але в ньому вже йдеться геть про інше.
Віднедавна ми з татом дуже часто розмовляємо про Всесвіт. Я почав замислюватися, чи не стати мені, як виросту, астрономом. Бо там, у Всесвіті, стільки дивовиж! Весь час пізнаєш щось нове.
А найдивовижніше, що я збагнув: тато мав рацію. Я СПРАВДІ у доброму товаристві. Це правда.
Насамкінець переповім, що тато розказав мені про Всесвіт, після того як я увесь вечір провисів задом надвір з вікна Іне:
Баланс буває дуже різним. Дехто може втримувати рівновагу й в перекошеному стані. От як Земля. Вона досі має схилену вісь після зіткнення з Теєю. Земна куля кружляє у Всесвіті перекособочена, і їй це не шкодить.
Так навіть ліпше.
Бо якби Земля оберталася навколо своєї осі з Північним полюсом, розташованим вертикально, усе було б інакше. Ми не мали б пір року, білих ночей і зимової піврічної темряви, лижних прогулянок із гарячим какао чи довгих світлих вечорів з крихітними ніжно-зеленими березовими листочками. Тож усе на ліпше…
Але найдивніше ось це.
Знаєте, хто утримує Землю нахиленою? Хто з усіма цими гравітаційними штучками дбає, аби вона не випросталася і не перестала дарувати нам пори року?
Не Сонце, ні! Хоча воно велетенське, чудове й дуже практичне як не крути.
Це — той, хто виник внаслідок нещасного випадку. Той, хто був незапланований, міг би стати нікому непотрібним, але не став. Навпаки, став неймовірно важливим для Всесвіту! Не завдяки своїм заслугам, а завдяки лише самому своєму існуванню.
Місяць! Хто ж іще!
Примітки
1
Лови момент (лат.) — Прим. пер.
2
Норвезький День Конституції. — Прим. пер.