Не гальмуючи. В полюванні на тебе - Єва Райн
Ніка
Час до вечора тягнувся так повільно, що я встигла написати робочий звіт, поблукати коридорами мотелю, розглянути мотоцикли на вулиці і відмітити, що у жодного не має шин бренду, сліди яких були знайдені біля двох жертв. Останнім стоїть мотоцикл Гріма, з оголеною дівчиною. Вдаючи, що розглядаю аерографію, зафіксувала для себе бренд шин.
І він збігся з вказаним в протоколі, однак тільки фірмою. Протектори різні, у Гріма – “шипастий”, для бездоріжжя, а там був дорожний класичний варіант.
– Подобаються мотоцикли, чи голі жінки? – насмішкуватий голос Ріка, що вранці допоміг мені змінити пробите колесо на запаску, прозвучав так несподівано, що я здригнулась.
– Обидва варіанти правильні! – швидко повернула собі своє красномовство.
– Цікаво! А ти так і не сказала, що робиш тут?
– Я письменниця-документалістка. Пишу про субкультури. – здається, з синьоволосою Кицею це звучало впевненіше. Та й вона відреагувала зовсім не так скептично, як Рік. Цей хлопець, схоже, звик все ставити під сумнів.
– Ти вже з кимось говорила?
– А маю?
– Не завадило б зі старим Вовком. Він буде тут від завтра, зараз поїхав у справах.
– Думаєш, він може бути проти?
– Навряд. Але знати повинен.
– Дякую за попередження!
Йдучи в бар, з подивом відмічаю, як швидко ми перейшли на “ти” з Ріком. Та й з Кицею теж. Це в них так принято? Бо для мене навіть з колегами завжди було складно. Я звикла тримати субординацію і відстань, та з байкерами, бачу, так не вийде.
– Вже замовила мені каву? – з хитрою усмішкою дивиться на мене Ед. Чорт, я навіть не почула, як він підійшов! Рукою легко, невимушено й наче випадково торкнувся моєї руки на спинці м'якого шкіряного диванчика. Від доторку по шкірі пробігли мурашки.
– Не знаю твоїх вподобань!
– Все просто: кава повинна бути, як секс: міцна і солодка. – його очі змінили відтінок. Чи то гра світла тут? З зусиллям відірвала погляд від його обличчя. Є в ньому щось магнетичне, що приваблює і тримає.
Підвівшись, повільно пройшовши між столиками, підійшла до стійки бару. За нею – хлопчина без нашивок, проспект, як він назвався вранці.
– Мені дві кави. Солодкі й міцні, як секс. – усміхнулась йому.
– Відразу помітно вплив Еда! – усміхнувшись у відповідь, зник в невеликій арці за стойкою.
Бачу, мене чекає цікавий вечір...
***
Любі читачі, дякую за вашу підтримку книги! Завтра нас чекає бліьш близьке знайомтсво з Едом. Не пропустіть)
До зустрічі)
***
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно