Українська література » » Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

---
Читаємо онлайн Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
вчителька запитує:

– Іванов, хто взяв Ізмаїл?

Іванов злякано:

– Я не брав. Чесне слово. Може це взяв Петров.

Вчителька стурбовано розповідає про це завучу. Завуч заспокоює вчительку історії:

– Не хвилюйтесь. Це ж діти. Трохи пограються і віддадуть.

Пішла вчителька до директора і розповідає йому про свою розмову із завучем. Директор дуже уважно вислухав вчительку і запитує:

– А в якому це класі було?

– У п’ятому «Б».

– Ну ці якщо взяли. то вже не віддадуть.


ХОЧУ ЖИТИ

Здоровий я чи хворий, а один раз в місяць я однаково іду до лікаря. Лікар, бачите, також хоче жити. Він приписує мені ліки і я їх купую, а тому іду в аптеку. Аптекар також хоче жити і їх мені продає. Потім я їх всі викидаю.

– ???

– Адже я також хочу жити.


НА ЗАЛІЗНІЙ ДОРОЗІ

– Рабінович, де ви працюєте?

– На залізній дорозі.

– І багато там наших?

– Двоє. Я і Шлагбаум.


СКОРО ПОГРОМ

– Хаїм, ти чув скоро будуть євреїв бити.

– А я не боюсь. Я по паспорту – росіянин.

– В тім то і справа, що бити будуть не по паспорту, а по морді.


З ТАКИМ ПРІЗВИЩЕМ

Рабіновича не беруть на роботу, не дивлячись на те, що він росіянин.

– З таким прізвищем я краще єврея візьму,– говорить начальник.


ВАМ ЛІКИ ДОПОМОГЛИ?

Лікар питає у свого старого пацієнта:

– Скажіть, будь-ласка, вам мої ліки допомогли?

– Дякую, навіть дуже. Мій дядя їх помилково випив, і я став його єдиним спадкоємцем.


СКАЖИ «ВИШЕНЬКА»

В готелі не вистачало жіночих номерів і одну жінку вирішили підселити до трьох грузинів. Вона не перечила. Але, коли її поселили, як тут же грузини до жінки:

– Слюшай, красавіца, ми тобі загадаємо загадка і якщо ти її відгадаєш, то будеш спати одна, а якщо не відгадаєш, то будеш спати з усіма.

– Гаразд,– відповіла жінка.

– Що таке маленьке, червоне, на дереві росте?

– Помідор, – відповіла жінка.

– Не вгадала..

І тут же всі зробили те, що обіцяли. А коли зробили по разу, як знову питають все те саме: що таке маленьке, червоне і на дереві росте? Знову жінка сказала «помідор». І так повторювала багато разів. Нарешті, вона їх так замахала, що вже ті і самі не раді були, що з нею зв'язались, і до неї:

– Скажи, що вишенька!

– Ні! – сказала жінка, – помідор.


ПОДАТКОВИЙ ІНСПЕКТОР

Податковий інспектор запитує нового росіянина:

– Ви упевнені, що дачу, п’ять мерседесів і сім квартир в центрі Києва ви купили за чесно зароблені гроші?

– А на які ще?

– Мені здається, що все це куплено за народні кошти!

– Ти чо, начальник, зовсім охреновів? Звідки у народу такі гроші?


НЕ ГОВОРИ ПРО ТЕ, ЧОГО НЕ ВІДАЄШ

Дружина до чоловіка:

– Не розумію, як можна просидіти цілий день в пивному барі?

– А якщо не розумієш, то навіщо ти говориш про те, в чому не розбираєшся?


ВІРМЕН І ПРОКУРОР

Стоїть вірмен на дорозі і трахає ослицю. Аж тут і прокурор:

– Ти навіщо гвалтуєш тварину? Я член суда.

– А я туда і сюда. Кому що подобається.


ДВІ МАВПИ

Сидять дві мавпи на дереві, одна трохи вище, а друга – нижче.

Ота що нижче і говорить:

– Який дощик теплий.

А та, що вище, відповідає:

– Який хочу, такий і роблю.


ВАША КРАЩА

Директор вирішив позбутись від своєї секретарки і просить головного інженера забрати її до себе. Головний інженер запитує у директора:

– А чому ви вирішили її позбутись?

– А ну її, моя дружина краща.

Пройшло декілька днів. Директор запитує в інженера:

– Ну як?

– Ви праві. Важа жінка, дійсно, краща.

1980 р.


БЕНЗОПИЛКА

Купив Іван бензопилу. На другий день приходить до продавця і говорить.

- У вашій інструкції написано, що нею можна за день спиляти біля двохсот дерев, а я спиляв лише сто, прошу повернути мені гроші.

– А яким бензином ви користувались?

– А що, так її потрібно ще й бензином заправлять?


НА ЕКЗАМЕНІ В ДАЇ

Грузин здає екзамен на права водія, а інспектор його і запитує:

– Скажи, дарагой, от їдеш ти гірською дорогою, і раптом дивися справа – скеля, зліва – обрив, а впереді дві жінки – один старий, а другой – молодой. Кого давить будеш?

– Звичайно, стару жінку.

– Не будет тебе прав, дарагой. Тормоз давить треба.


ФРАНЦУЖЕНКА І ЧОЛОВІК?

Француженка розповідає своїй

Відгуки про книгу Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: