Володарка останньої фортеці - Анна Ліє Кейн
Як же я хочу спати…
***
Вранці мілаїрські гості знову вирішили поснідати разом у спільній їдальні. Мене сповістила про це Альба, повідомивши, що на мене дуже чекають.
- Другий принц знову щось задумав, - голосила дівчина, спритно збираючи моє волосся в зачіску. - Прокинувся рано, ще й вигляд такий нахабний у нього.
- У нього завжди такий вигляд, - знизала плечима, сумно дивлячись у вікно. Бачити Болдра не хотілося, але я все ще сподівалася, що його зможе відволікти Бертолдо.
Та все ж дивно. Що могло так розбурхати другого принца з самого ранку?
- Сьогодні особливий, - не погодилася покоївка. - Служниці сказали мені, що леді Домініка-Франческа виглядала збентеженою, але була цілком задоволена. Як взагалі можна перебувати поруч із цим мілаїрцем і посміхатися? Як думаєте, леді, вона прикидається?
- Не знаю, - зітхнула, хоча я вважала, що принцеса досить чесна у своїх почуттях. Цілком не розуміла цього, але не могла не визнати.
У їдальні я з'явилася передостанньою. Сукня мало не розплавилася від повного ненависті та зневаги погляду Меріт. Інгрід лише блиснула очима, відправляючи мені вогняні блискавки та відвернулася, щось сказавши через стіл Болдру. Той широко посміхався, гортаючи якусь книгу, іноді щось тихо шепотів принцесі. Домініка хихотіла, прикриваючи рота долонею, але потім обурено плескала чоловіка по передпліччю. Цей жест в Ольдовії сприймався б як дуже вульгарний, але мілаїрці на подібне навіть не звертали уваги.
Зайнявши своє місце, навіть здивувалася тому, що мені дісталося так мало уваги. З'явилася надія, що так продовжиться й надалі. Знала б, що у другого принца такий інтерес до книг, то подарувала б йому кілька полиць із бібліотеки.
Але незабаром мій спокій з гуркотом розбився. До їдальні зайшов Асгейр. Вигляд у нього був похмурий. Коли маршал проходив за спиною брата, той різко відірвався від жовтих сторінок і вигукнув:
- Асгейре! Ти бачив які цікаві підручники вивчали всі дівчата Ольдовії?
Чоловік підняв книжку, і я нарешті розглянула, ЩО тримав у руках другий принц. Маршал зупинився, повернув голову і заглянув через плече брата у посібник для дівчат, який мама наказувала мені вивчити для того, щоб задовольнити чоловіка.
У цей момент захотілося провалитися крізь підлогу. Я різко опустила голову, відчуваючи, як щоки заливає рум'янець, у приміщенні миттєво стало мало повітря. Лише дивом мені вдалося всидіти на місці, а не кинутися геть. З боку дам Хаген почувся сміх.
- Справді цікаво, світлий лорде? - Запитала Меріт.
- Ви вивчали таку літературу, леді Резеда-Сандро? - Тепер уже іронічне питання Болдра.
Зчепивши зуби, я змогла підвести голову. Здавалося, що я готова згоріти від сорому. Але не через те, що книгу побачили дами Хаген, не від жартів Болдра, а від того, що пожовклі сторінки перегортав Асгейр. І саме в його очах я не хотіла виглядати тією, хто читав подібні посібники.
- Ці книги були написані жерцями Діла, - замість мене твердо відповів Фолкор. - Їх мали вивчати жінки Ольдовії. Як ми вчимо вірші на славу Двоєдиного, Ваша Високість.
- Що ж, тоді моєму братові дістанеться прекрасна дружина, - розреготався Болдр, а я кинула вдячний погляд на помічника маршала. Але закінчувати виставу на цьому Меріт не збиралася. Вона швидко заперечила принцу:
- Чудова дружина? Світлий лорде, та ви нічого не розумієте в жінках. Асгейр погарячкував і вирішив оголосити нареченою куртизанку. Виявилося, що Резеда-Сандра була найкращою танцівницею Кхіобо у своєму графстві.
- Цей той знаменитий танець продажних жриць? - Зацікавлено подався вперед Болдр.
- Саме він, - Інгрід мило посміхнулася мені, відпиваючи з келиха.
Нині я навіть не змогла б нічого сказати. Посеред горла став ком, і я пошкодувала, що дозволила Назаріо поїхати, щоб проконтролювати прибирання наслідків святкування. Хоча, можливо, він не зміг би спокійно стерпіти подібне і вибухнув би скандал. За мене знову заступився Фолкор:
- Цей танець данина божеству, світла леді. Навіть моя мати вивчала його, - воїн дивився на Інгрід прямо і з викликом, під цим поглядом молодша Хаген раптом знітилася, а старша лише вище задерла підборіддя. Поруч зі мною на своє місце опустився маршал. Його пальці все ще стискали книжку. Фолкор говорив далі: — Кхіобо дівчата вчать для того, щоб танцювати для свого чоловіка, висловлюючи цим йому свою відданість, любов і готовність подарувати йому дитину. До того ж рухи танцю зміцнюють жіночий таз, що сприяє як приємним відчуттям під час любовних втіх, так і полегшенню дітонародження.
Фолкор замовк і повернувся до їжі. Болдр зацікавлено хмикнув і глянув на Меріт, ніби стежив за грою і тепер чекав ходу леді Хаген. Вона хвилину мовчала, але все ж таки обернулася до мене:
- А як щодо…
- Світла леді, - не церемонячись перебив її Асгейр і пожбурив книгу, яку, змахнувши руками, жінка ошелешено зловила, а Білий Кат припечатав зверху словами: - Заберіть собі цей корисний посібник. Навчіть свою дочку хоч половині з того, що там написано і колись вона знайде собі гідного чоловіка.
Мені здалося, що у Меріт трапиться сердечний напад прямо в цей момент. Вона розкрила рота, але не змогла нічого сказати, а маршал непроникно взяв до рук столові прилади.
- Справді, світлі леді, варто, мабуть, і в Мілаїрі ввести подібні книжки, - розвеселився Болдр, але за мить знову звернувся до мене: - Але хоч танець Кхіобо ми побачимо у вашому…
Промову принца обірвав звук удару. Ніж увійшов у дерев'яну стільницю, прибивши до неї рукав Болдра. У їдальні зависла тиша, в якій присутні вивчали поглядами столовий ніж, що встромився наполовину в стіл за міліметр від руки принца.
Середній брат повільно підняв погляд на молодшого і спробував усміхнутися.
- Майстерно влучив...
- Я промазав, - прогарчав Асгейр, і Болдр зблід. - Їж, брате! Ти збирався сьогодні провести день у вежі з годинником.
Я швидше відвела очі, відчуваючи, як по спині ковзнули крапельки холодного поту.
