Адлер. Кохати, щоб вижити - Катерина Мединська

Коли Тіна замислювалася над тим, що лежить в обіймах людини, яка заслужено вважалася мрією мільйонів дівчат, її починало бити нервове тремтіння. Іноді в голові миготіли думки про Адель, і тоді ревнощі і моторошна заздрість пропалювали її серце, залишаючи там не заживаючі отруйні опіки. Таке життя. Цим світом правлять гроші та престиж. Вона намагалася насолоджуватися кожною проведеною з ним хвилиною і молилася, щоб у неї вистачило сил пережити неминуче розставання з Еріком.

Тіна згадала той час, коли вважала його простачком, тепер її висновки здавались їй такими смішними та дурними. Особливо, якщо врахувати, що вона постійно намагалася вколоти його цим. Хоча зараз Тіна мріяла, щоб Ерік виявився простим хлопцем, і тоді в цих стосунках могло бути майбутнє.

Вони делікатно уникали теми будь-яких спільних перспектив. Адже їхня авантюра вдалася, і обом стало зрозуміло, що разом було комфортно та приємно.

Вночі вони цілувалися, пестили один одного і обмінювалися зізнаннями. Звичайно ж, жодних слів про кохання чи щось у цьому дусі не вимовляли, просто приємні слова, на кшталт: «ти дуже гарна» або «ти дуже подобаєшся мені»...

У якийсь момент Тіні почало здаватися, що між ними не просто секс, а щось більше. Всі його рухи були ніжними, осмисленими, ніби Ерік кохався з нею і по-справжньому любив її. А можливо, вона просто дурила себе. Адже все, що відбувалося між ними, було не просто гарно, а чарівно!

Коли Ерік міцно заснув, обійнявши її, Тіна вперше у житті відчула себе неймовірно щасливою та захищеною. Вона хотіла б лежати з ним вічно, обвиваючи ногами його міцні стегна, відчуваючи його рівне дихання на своєму обличчі.

– Я люблю тебе, Еріку, – тихо прошепотіла.

Увечері наступного дня Тіна неохоче почала збирати свої речі. Ерік попередив, що вони повертаються до міста. Їхній романтичний вікенд добігав кінця, їй слід було б узяти себе знову в руки і повернути колишню раціонально мислячу Тіну, але не виходило.

Вона взяла сумку та помітила, що Ерік залишив на столі свій телефон. Вкотре за кілька хвилин екран мобільного телефону засвітився, безшумно сповіщаючи про вхідний дзвінок. Тіна неквапливо підійшла до столу. Ім'я «Адель», яке вона прочитала на екрані, викликало хвилю невдоволення. Але вона взяла телефон до рук і рішуче пішла до Еріка. Тіна не збиралася з'ясовувати стосунки, просто спокійно передала йому телефон. Він подякував їй і навіть цмокнув у губи.

– Виїжджаємо за п'ятнадцять хвилин. Я приготував нам чай, – повідомив Ерік і вручив їй чашку із гарячим напоєм.

Тіна чудово розуміла, до чого це «чаювання». Він збирався поговорити з нею.

Вони сіли за стіл один навпроти одного, і з цієї миті між ними виникла напруга. В очах Еріка більше не було теплоти та веселощів. Він уникав дивитися їй у вічі, і Тіна знала чому. Адлер нервово крутив у руках кухоль, виглядав зосередженим, напруженим, ніби ніяк не міг наважитися заговорити.

– Не юли, Адлер! Скажи вже, що збирався, і покінчимо з цим, – переконливо промовила Тіна, спостерігаючи, як Ерік повільно піднімає на неї винуватий погляд. – Тільки прошу, не затьмарюй наше розставання брехнею. Давай і зараз залишимося чесними один з одним.

Ерік важко зітхнув:

– Я збирався провести з тобою лише вихідні. Вибач, я уявити не міг, що ти така чудова дівчина. І тепер корю себе і каюсь, що повівся з тобою так огидно.

Тіна кивнула і сумно посміхнулася.

– Так і є, Адлере. Я засмучена. Але ж серцю не накажеш. Я чудово знала, на що йду. Там, у магазині, ти виразився гранично ясно. Ми спробували – не вийшло! – Тіна піднялася зі свого місця, відчуваючи на собі пильний погляд Еріка.

Вона намагалася виглядати безпристрасною і глянула йому прямо в обличчя. Начебто було недостатньо, що вона сказала йому раніше, Тіна додала:

– Завжди існує мільйон вагомих приводів і підстав, щоб розлучитися, і лише одна причина, щоб цього не робити, – у розлуці життя стає нестерпним.

Ерік не зводив з неї очей, вони кілька секунд мовчки дивилися одне одному у вічі.

– Все просто, Адлере, якщо, відпустивши мене, ти будеш тільки шкодувати, що даремно образив, тоді нема чого обговорювати.

На мить Тіні здалося, що Ерік готовий оскаржити її слова і прямо зараз освідчитися в коханні. Тіна завмерла, напружено чекаючи на його відповідь. Його погляд був такий проникливим і чуттєвим, що в неї з'явилася надія.

– Тіна, є багато чого, що може змінити твою думку про мене. Я куди гірше, ніж здається на перший погляд. Я навіть не вмію зберігати вірність дівчині, котру люблю. Мені більше нічого додати, крім того, що для нас обох краще розлучитися. І не продовжувати те, що виникло між нами…

– І що це, Адлер? – Не втрималася від запитання Тіна.

– Між нами виникла симпатія і непереборне сексуальне тяжіння, яке ми вгамували, – категорично заявив Ерік.

Після невеликої паузи Тіна ніби прийшла до тями, в ній надломилося щось. Розчарування розривало душу.

– Ясно! – Тільки й змогла відповісти вона.

Тіна більше не хотіла дивитися на Еріка. Він був дуже гарний, і вона дуже любила його, щоб повірити в те, що Ерік поганий хлопець, здатний на підлості.