Барсику, де мій заєць? - Тіна Вітовт

Яр

До будинку лисів під'їждали у піднесеному стані. Реакція Северина на нашу історію, знайомства та спільного перебування у лісі, мене не аби як потішила. Все пройшло гладко.

Я не помилився, Ліза зі своїм братом дуже близькі, і довіряють один одному майже у всьому. Чому майже? А тому що про нові здібності дівчина промовчала. Навіть не знаю що її спонукало на такий крок, та я не можу її засуджувати у цьому, сам приховав зміни у собі від оточуючих. Напевно і вона підсвідомо відчувала що потрібно тримати деякі відмінності у секреті. 

Все ж таки наші здібності не такі поширені, та доволі ласий шматок, якщо досконало їх опанувати. Не з проста маги з подібними силами приховували свої особливості та вміння. 

Нас можуть спробувати змусити шпигувати, і зовсім не важливо у яких сферах діяльності. 

До добра таке ніколи не доводить. Що серйозніші ставки, то більший ризик для здоров'я та життя.

Так що необхідно бути обережними з відкриттям дару оточуючим. Не усім це знати можна, тільки довіреним особам, у яких упевнені, як у собі. А таких, нажаль, дуже і дуже мало. Пальців однієї руки вистачить щоб їх порахувати.

Лиси у своєму репертуарі. Все гучно та яскраво. Але це тільки на початку гуляння, доки зібрано тут доволі багато народу. Ближче до вечора більшість запрошених гостей роз'їдуться. Хто в клуб, шукати продовження банкету, а хто додому відпочивати.

Дівчата вже не вперше організовують вечірку, але сьоднішня переплюнула усі попередні. Тут явно знаходяться не тільки запрошені лисами, але й взяті за компанію не очікувані гості. Як ця мавпа, від спогадів про яку у мене зводить вилиці, як і про її подругу рись, добре хоча б остання переїхала до іншого міста.

Ліза помітила мій стан і стурбовано поглядала на мене, хоча і сама відчувала деякий дискомфорт від незнайомого середовища. Ну звісно, на мене важко було не звернути увагу, такі кардинальні зміни. Від розслабленого та задоволеного, до напруженого та настороженого, готового будь-якої миті кинутися в бій.

Доведеться пізніше їй все розповісти, щоб уникнути непорозумінь у майбутньому. Вона про мене мало що знає, як і я впринципі про неї. Доведеться багато надолужувати прогалин у наших стосунках та спілкуванні.

Пара закоханих це не тільки зітхання, поцілунки та зізнання у почуттях. Але і взаємопорозуміння та постійні діалоги на різні життєві теми, далекі від романтизму.

Багато хто назве мене занудою та зовсім далеким від романтики. Черствим до всього ніжного та невагомого.

Нехай буде по їхньому. Мене це не зачіпає.

Не зобов'язаний перед усіма демонструвати свої істинні почуття. У мене є на кого витрачати своє внутрішнє тепло та ніжності.

І вона тепер поряд. Біля мене, візьми простягни руку і торкнешся. Нарешті.

Інші мене не цікавлять, як і їхні дорогоцінні думки про мою, таку не прийнятну для них, персону.

Я звик дивитися на життя з точки зору реального погляду на все що навколо відбувається. Не буває у житті тієї солодкої вати про яку торочать деякі мрійники, що загубилися у своїх повітряних замках вигаданого буття.

Краще відразу налаштуватися на тверезе сприйняття світу. Інакше як шваркне тебе обличчям об звичайну реальність... Можна і рани отримати від розбитих скелець рожевих окулярів...

Знаю... І плавали, і літали...