Шалена жінка та бос-недоумок - Маріанна Аріна

***

Розшук адреси мами Кейт та збори в дорогу зайняли кілька годин. Завантажившись у позашляховик Чейза, вирушили в дорогу. Мати Кейт жила в невеликому містечку десь за п'ятнадцять годин їзди. Ділан, подумавши трохи, запропонував виїжджати вранці, а не проти ночі. Але Чейз категорично не погодився затримуватись. Сказав, що він виїжджатиме сьогодні і саме зараз. А Анна та Ділан, якщо хочуть, можуть почекати до  ранку.

Знаючи впертість та завзятість друга Ділан зрозумів, що вмовляти друга марно.

– Сподіваюся ти хоча б кілька разів зупинишся, щоб випустити нас до туалету. – похитавши головою зітхнув він.

Спочатку Ділан розмістився з Анною на задньому сидінні автомобіля. Продовжував заспокоювати свого чутливого та знервованного янгола. Але через деякий час та почала засинати. Уклавши Анну повністю на сидіння і вкривши своєю кофтою, він перебрався до друга на перед.

– Чейз, якщо почнеш відключатися – скажи. Я сяду за кермо. Ти ж напевно жах який вже стомлений.

– Та яке там. – похмуро зітхнув той. – У мене так адреналін зашкалює, що ще добу не зможу спати.

– І все ж таки. – не відступився Ділан. – Не ризикуй даремно. Крім того, ти зараз везеш дуже цінну для мене людину.

– Навіть так? – Чейз примружив очі і посміхнувся. – Що, друже, і тебе заарканили?

Ділан красномовно пирхнув і відвернувся до вікна.

– Ще невідомо, хто кого заарканив. Та й взагалі, чи зловив. Знаєш, карма мабуть вирішила відігратися на мені. Мені підсунули дівчину, яка й слухати не хоче про щось постійне. Прямо як я, тільки в жіночому образі.

Чейз тихо розсміявся.

– Так, у карми досить своєрідне почуття гумору. Ти бігав від усіх, як дикий мустанг. А зараз тобі доводиться наздоганяти одну породисту кобилку.

– Агов! Не називай Анну так. Вона радше ніжна лань.

– Ох ти ж боже мій! – хрюкнув від сміху Чейз. – Як романтично і приторно-солодко. Аж вилиці зводить. А головне від кого це чую!

– Та йди ти… – роздратовано відмахнувся від нього Ділан. – Можна подумати ти не розтікся калюжою біля ніг Кейт.

Чейз важко та шумно зітхнув.

– Як не дивно, але це так. Мабуть, треба було з нею суворіше поводитися. І контролюватиме більше. Тоді я встиг би її спіймати в момент втечі.

Тепер тихо засміявся Ділан і поглянув назад, чи не розбудив Анну:

– З Кейт? Суворіше? Вона б прив'язала тебе за твого ж «дружка» до ліжка і ще раніше втекла б.

– Я ще ні до кого так дбайливо не ставився. Так намагався все робити про неї, охороняти від всього. Йшов на компроміси. Намагався прислухатися до її думки, виправляв те, що їй не подобається. І який зрештою результат? Ну і що от з ними робити?

Ділан знизав плечима:

– Ну для початку треба усунути зі свого життя всіх сторонніх баб.

– Та дідько! Нема нікого іншого. Ти скільки років знаєш мене? Скільки їх було у мене? Навіть імен не запам'ятовував. А зараз всіх «звільнив». Сам не помітив як. Ну, як можна одночасно спати з вагітною твоєю дитиною жінкою та якимись шлюшками? Навіть не тягнуло. От тільки ця дурепа, Лексі… Я й подумати не міг, що одне фото з нею може мати такі наслідки. І ця недолуга стаття ще. Приб'ю журналюгу, який наклепав цю брехню.

–А чи журналюгу потрібно прибивати? Той просто робив свою роботу. Не думаєш, що Лексі до цього руку приклала та сама розповіла, як «правильно» фото підписати, та яку статтю до неї наваяти?