Пастка для бабія - Валентина Бродська

— Що? До чого тут діти?

— Та так, цікаво.

— Я якось про них не думав, можливо в далекому майбутньому… — пробурмотів Денис.

— А коли Катя вам сказала про вагітність?

— Пф, я ні одному її слову не повірив. Я ж не якийсь зелений юнак.., щоб допустити до цього!

“Ну так, ну так, за чотири роки подорослішав!” — подумала і гірко всміхнулася.

— Отже, батьком бути ви не хочете?

— Софіє, що за питання? Ви мабуть перетомилися! А може вам взяти відпустку на тиждень за рахунок компанії? Поїдьте, відпочиньте трохи. А там і я повернуся, попереду в нас цікаві проекти…

— Ви справді мене відпускаєте? — перепитала, не повіривши почутому.

— Так, заїдьте в понеділок в офіс і напишіть заяву. І якщо вам для відпочинку потрібно більше часу — вказуйте, не соромтесь!

— Дякую! — вигукнула, відчуваючи полегшення, що не доведеться декілька днів бачити Дениса. Відпустка — це саме те, що мені зараз потрібно і як я раніше про це не подумала.

— Нема за що! Це я вам дякую за спасіння, за турботу, за вашу роботу і за виграний тендер! Так що бажаю гарно провести час! Добраніч!

— Добраніч!

Я поклала слухавку і відкинулася на подушки. В голові крутився калейдоскоп з подій за минулі тижні, випиваючи останні краплі енергії і випалюючи всі емоції. Я тільки зараз зрозуміла наскільки втомилася!