В оточенні ідіотів, або Як зрозуміти тих, кого неможливо зрозуміти - Томас Еріксон
• Червоний
• Жовтий
• Зелений
• Синій
16. Людина якого темпераменту завжди готова до нових завдань та випробувань?
• Червоний
• Жовтий
• Зелений
• Синій
17. Людина якого темпераменту першою прийметься засуджувати людей довкола?
• Червоний
• Жовтий
• Зелений
• Синій
18. Представники яких темпераментів формують найкращу команду?
• Двоє зелених
• Двоє червоних
• Жовтий та червоний
• Синій та зелений
• Синтез всіх кольорів
19. Людина якого темпераменту говорить більше за інших?
• Червоний
• Жовтий
• Зелений
• Синій
20. Людина якого темпераменту сприймає нові ідеї найшвидше?
• Червоний
• Жовтий
• Зелений
• Синій
21. Людина якого темпераменту, доручивши завдання іншому, продовжує виконувати все власноруч?
• Червоний
• Жовтий
• Зелений
• Синій
22. Людина якого темпераменту слухає співрозмовника найуважніше?
• Червоний
• Жовтий
• Зелений
• Синій
23. Людина якого темпераменту завжди дочитує інструкцію до останнього пункту?
• Червоний
• Жовтий
• Зелений
• Синій
24. Який темперамент найбільш поширений у вашому колі спілкування?
• Червоний
• Жовтий
• Зелений
• Синій
Відповіді ви можете знайти на стор. 251.
Щоб відповісти на останнє — двадцять четверте — питання, вам потрібно подумати про наступне:
Ви не завжди можете обирати людей, з якими ви будете співпрацювати. Вони приходять на роботу так чи інакше, незалежно від вашого бажання. Зрозуміло, що в офісі ви повинні підлаштовуватися до сформованого колективу, однак у вільний час, коли ви все-таки можете обирати, з ким ви будете спілкуватися? На яких типах особистостей ви зупинитеся?
Вибір буде на користь однодумців, чи все ж на ваших антиподів? Зрозуміло, що тут не існує правильних або неправильних відповідей, однак поміркувати однаково цікаво.
Кого ми обираємо, коли ми можемо самостійно зробити вибір? І як ми підбираємо партнера, з яким хотіли б провести своє життя? Ми мріємо про наше дзеркальне відображення чи про повну протилежність? Доволі захоплююче питання, погоджуєтеся? Відповідь, як саме здійснюється даний процес, я представлю в своїй наступній книзі. А поки будьте напоготові.
НАСТАВ ЧАС РУХАТИСЬ ДАЛІ
Ну ось, мій друже, настав час підбивати підсумки. Однак перш ніж ми зробимо це, я хотів би поділитися з вами ще одним неординарним досвідом, який отримав кілька років тому. І він також заснований на спостереженні.
Глава 21. Заключний приклад з реального життя
МОЖЛИВО, МИ ГОВОРИМО ПРО НАЙБІЛЬШ ІНФОРМАТИВНУ ГРУПОВУ РОБОТУ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА
Одного разу, коли мене запросили на конференцію, я вирішив провести експеримент із групою менеджерів, які працювали в телекомунікаційній компанії. Там зібралися майстерні та розумні люди, які, безсумнівно, досягли успіху у відповідних сферах. Кожен із прекрасною освітою і перспективами блискучої кар’єри. Я вже склав на них комунікаційні профілі — трохи раніше вони пройшли аналіз самооцінки, що продемонстрував, який комунікаційний стиль мав кожен з них. Сам я підготувався відповідно до рекомендації вам, представленої на останній сторінці даної книги.
Спочатку розділив менеджерів на групи, де вони мали працювати з людьми однакового темпераменту, оскільки подумав, що їм буде легко поспілкуватися саме через пряме розуміння одне одного. Всього двадцять людей. Групи я розбив на ЧЕРВОНИХ, ЖОВТИХ, ЗЕЛЕНИХ та СИНІХ.
Після цього я роздав їм заплановане завдання: командам необхідно було розібратися зі спеціально змодельованою проблемою, яка, з одного боку, була пов’язана з їхньою діяльністю, а з іншого, вимагала співпраці з сусідом. На завершення одна година. Всі групи прийняли вказівки із задоволенням, я ж вирішив провести цей час за своїми справами. Втім, зовсім скоро я все-таки вирішив перевірити, як справляється кожна з груп.
Рівень шуму серед ЧЕРВОНИХ був помітно вищим. Тут стояли три людини, які, використовуючи всі можливі засоби, гучно доводили одне одному свою правоту. Ще одна людина з їхньої групи вирішила працювати самостійно. Останній, незважаючи на галасливий конфлікт за метр від себе, писав щось настільки натхненно, що його ручка, здавалося, почала
Варто тільки мені було поцікавитися станом робочого процесу, як всі четверо зупинилися, здивовано поглянувши в мій бік.
Чи все добре? — запитав я ще раз з тривогою.
Все просто відмінно, — якось зловісно відповів один із сварливих учасників. — Ми практично закінчили.
Я залишив їх і продовжив оглядати роботу інших груп. Діяльність ЖОВТОЇ команди була безсистемною, однак усе було буквально просочене їхньою енергією. Здоровий робочий процес: жваві дискусії, в яких кожен із учасників намагався переконати інших у власній позиції. Поки ЧЕРВОНІ, працюючи командно, просто закипали від злості, у команді ЖОВТИХ сяяли посмішки. Двоє з ЖОВТИХ учасників боролися за місце біля дошки, а інший розповів мені милий анекдот, який хоч і не мав ніякого стосунку до справи, та однаково змусив мене посміятися. П’ятий учасник ЖОВТОЇ групи малював на листі паперу чоловічків, паралельно відповідаючи на повідомлення з мобільного.
Зрештою я покинув їх, щоб перевірити ЗЕЛЕНИХ. У кімнаті, де перебувала ця група, панував трохи дивний спокій. Голоси учасників були пригнічені, і вони скоріше слухали, аніж розмовляли. Відчувалося їхнє прагнення до стабільності та комфорту. Всі п’ять менеджерів спокійно сиділи, слухаючи одного з колег: він розповідав болісну історію про свого собаку, який трагічно помер від старості тої зими. Цей чоловік очевидно продовжував сумувати за своїм компаньйоном.
Одна із менеджерів-учасників ЗЕЛЕНОЇ команди внесла ряд пропозицій щодо можливого вирішення мого завдання, проте кожен із запропонованих варіантів закінчився питанням. Вона занепокоєно потребувала більше вхідних даних, і здавалося, що вона ось-ось була готова попросити мене.
Втім, я продовжив свій огляд — залишилися СИНІ. У цій групі панувала практично абсурдна тиша. Посидівши поруч хвилини три, ніякого конструктиву я не побачив, що серйозно стурбувало мене. Очевидно, що кожен з учасників мав що сказати, та ніхто не хотів починати розмову.
Леді повільно читала про себе, і я пам’ятаю, як рухалися її губи. Я поцікавився, чи їм потрібна допомога, і у відповідь отримав кілька невпевнених погоджувальних кивків головою. І дуже скоро в СИНІЙ команді нарешті почалося ретельне обговорення. СИНІ, як завжди, почали з дрібниць. І хоча загалом було очевидно, що вони обговорювали правильні речі, все це проходило на феноменально скрупульозному рівні.
Що казати, якщо вони тільки на формування плану дій витратили чимало часу.
Я пам’ятаю, що кинув погляд на годинник. Минула вже половина з відведеного часу, проте в команді СИНІХ не було ніякої конкретики. Висунуті ж пропозиції були відкинуті через формальності. Робота не починалася, вона лише коректно та правильно обговорювалася.
Я залишив їхню
