Українська література » » Гелтер Скелтер - Олександр Завара

Гелтер Скелтер - Олександр Завара

---
Читаємо онлайн Гелтер Скелтер - Олександр Завара
агенції із цим не забарилася.

52

МАКС. ОСТАП. ОКРЕМА РЕАЛЬНІСТЬ

Після обіду хлопці засіли у своїй кімнаті. Дара повернулася на другий поверх, а Сашко все ще зморював себе генеральним прибиранням. Остапові з Максом не залишалося нічого іншого, як вмоститися на ліжках і чимось зайнятися.

Після дванадцятої знадвору до кімнати увірвався страшенний гуркіт. У двір із ревом і брязкотом вповзав старезний трактор у супроводі кількох метушливих комунальників у помаранчевих жилетах. Вочевидь, сталася аварія якихось комунікацій. Трактор заходився рити землю величезним ковшем, а робітники, розклавши просто на асфальті якісь плани чи схеми, почали їх роздивлятися, запекло жестикулюючи. Невдовзі з’явився кунг із написом на борту «Міськводоканал». А це вже означало, що справа назріває серйозна і не завадило б запастися водою принаймні для того, щоб зранку було чим вмитися, але хлопці навіть не поворушилися.

Висловивши все, що думає про цей бардак, Макс звично взяв книжку й утупився в пожовклі сторінки. Зауваживши, що він вкотре перечитує улюблені місця «Поклоніння ящірці»5, Остап хотів був «забити п’яточку» – він знайшов трохи трави в пакетику, поки вони прибиралися в кімнаті,– але вирішив, що зараз це не на часі. Вікно, звісно, довелося зачинити, але це аж ніяк не врятувало їх від ремонтної вакханалії, що розгорталася буквально під вікнами гуртожитку. Як тут розслабишся?

Тому він накрився з головою простирадлом і відвернувся до стіни, з якої за ними обома прискіпливо пильнував Старший Брат.

Намагаючись не зважати на шум, Остап знову замислився над їхньою справою. Так, він виявив якусь зачіпку, тоненьку червону нитку, що вивела його до розуміння справжнього стану речей. І яким би жахливим він не здавався, відмахнутися від нього було неможливо, адже в цій ситуації треба йти до самого кінця.

Слідом за згадкою про навмисне підсунутий йому сайт з’явився спогад про Сергія Знайду. Але сама по собі загибель приятеля, як окрема деталь складної конструкції, мало важила – тільки лякала до нестями. Та якщо до неї додати всі інші деталі, виникали запитання, відповідати на які дуже не хотілося, хай із самого початку відповіді лежали майже на поверхні.

Загибель Сергія потягла за собою наступні смерті: Лани та Алекса. Шляхи Господні незбагненні, і ось ті, хто кілька тижнів тому насолоджувалися життям, будували амбітні плани на майбутнє, загортали свої гарні, доглянуті тіла в модне ганчір’я, тепер годують черв’яків…

Усе живе колись помре…

Остап засовався та, зрозумівши, що його думки рухаються кудись не в той бік, сховав голову під стару подушку.

Як би їх не лякала ситуація сама по собі, він розумів, що в кінцевому рахунку вона була більш-менш прозорою. Просто він сам загрався з містикою й випустив із поля зору реальність. Усі ці потойбічні аспекти дійсно не витримували серйозної критики. Якщо бодай на мить визнати, що всі вони справді стали жертвами якоїсь неупокоєної душі, що з часом перетворилася на лиховісну мару-вбивцю й оселилася в старому дзеркалі, то логічно припустити, що вона давно б їх усіх упорала. Але паузи між убивствами були досить тривалими. І навіть якщо переконати себе, ніби Сергія вбито, скажімо, із допомогою люстра в кімнаті, Лану – через скло вікна, а Алекса – через дзеркало у ресторанному туалеті, саме у цій послідовності ховався факт, який зводив нанівець усю історійку про лячного привида-душогуба.

Остап згадав шабаш у двісті сімнадцятій. Вони збиралися просто подуріти, і все начебто вийшло цікаво, принаймні раніше ніхто з них так не розважався. Потім усі дременули на вечірку, і все зроблене забулося. Але вже наступного дня Сергій виграв «MacBook Pro» і став першою жертвою серед їхньої компанії. Наступною була Лана. Вона висловила бажання, отримала бажане і – так само, як і Сергій,– загинула. Тут все відбувалося згідно з ритуалом, однак далі логіка подій незбагненним чином ламалася.

Слідом за Ланою Дементьєвою до дзеркала підійшов Алекс. Як завжди, усе це здавалося йому суцільним жартом, тому він навіть не приховував глузливого настрою і у властивій йому манері вкотре наголосив, що воліє переспати з Ланою. Це й було його бажанням. Потім він став третьою жертвою, та чи здійснилося його бажання?

Вичерпної відповіді на це питання Остап не мав, але розумів: якби той справді мав секс із дівчиною, про це знало б усе місто і світ поза ним. Таку перемогу Алекс точно не став би приховувати. Оскільки ж його бажання залишилося невиконаним, йому нічого не загрожувало. Але він все ж таки помер. Далі до дзеркала підходив Богдан, і його бажання мати власне житло здійснилося. Не має значення, як і чому воно з’явилося, хлопець його отримав, замовлене в Панночки реалізувалося. Те саме зробила Дара, отже, і її бажання теж здійснилося.

Саме тут у передбачуваній послідовності смертей стався збій. За логікою, після Лани мали загинути Богдан із Дарою, але точно не Алекс, бажання якого не збулося. Тож байдуже, що вони втнули, байдуже, чого боялися, бо всі їхні припущення – точніше, його припущення – від самого початку були абсолютно хибними.

Панночка, легенда, Гоголь, Сотникове… Все виявилося цілковитою маячнею.

Убивця був із плоті і крові. І зараз Остап не мав жодного сумніву, що це хтось із їхньої веселої компанії.

53

ДАРА. БОГДАН. ЗБЕНТЕЖЕННЯ

Поки Остап із Максом перебували в гуртожитку, Дара дісталася затишної та малолюдної кав’ярні біля міської ратуші.

У «Письменницьку» Дара не навідувалася бозна-скільки часу. Останнього разу її привів сюди Богдан – ще в минулому житті. Тоді вони весь час трималися за руки, щиро насолоджуючись цукерково-квітковим періодом стосунків. Це місце сподобалося дівчині: книгарня на першому поверсі, кав’ярня на другому. А ще – розмаїття смаколиків й добра кава. Після тих відвідин Дара вирішила, що ця локація назавжди стане її улюбленою. Але сталося не так, як планувалося.

Тут майже нічого не змінилося: інтер’єр закладу був тим самим – суцільне ретро. Єдине, у чому відчувалася різниця, це у внутрішньому стані самої Дари.

Божевілля!

Коли Богдан їй написав, дівчина спочатку замислилася, чи слід відповідати. Вона й без того відчувала його присутність, а це повідомлення здавалося якоюсь чудернацькою грою. Але потім надійшло друге й одразу ж третє, у якому він наполягав на негайній зустрічі. Далі, у четвертому повідомленні, хлопець зазначав, що не торкатиметься їхніх стосунків: розмова буде суто діловою.

Дивак!

Однак вона все ж таки пристала на його пропозицію.

Перед тим як звернутися до коханої, Богдан, у свою чергу, дав собі

Відгуки про книгу Гелтер Скелтер - Олександр Завара (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: