Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить - Джеймс Аллен
Люди з негативним мисленням говорили Джорджу Вашингтону, що йому навіть не варто сподіватися на перемогу над британцями, армії яких значно переважали армію самого Вашингтона, але він скористався своїм Божественним правом ВІРИТИ, і в результаті переміг.
Скептики презирливо насміхалися, коли Генрі Форд випробував свій перший, тоді ще грубо побудований автомобіль на вулицях Детройта. Деякі говорили, що цей винахід ніколи не стане практичним. Інші говорили, що ніхто не заплатить гроші за таку штуковину. АЛЕ ФОРД СКАЗАВ: «МОЇ КЕРОВАНІ АВТОМОБІЛІ заполонять весь СВІТ!», і він не збрехав! Його рішення довіряти самому собі вже заробило йому грошей набагато більше, ніж зможуть витратити наступні п'ять поколінь його нащадків. Шановні шукачі багатств, запам'ятайте, єдина відмінність між Генрі Фордом і більшістю людей полягає в тому, що ФОРД НАВЧИВСЯ КОНТРОЛЮВАТИ СВІЙ РОЗУМ і ВИКОРИСТОВУВАТИ ЙОГО МОЖЛИВОСТІ НАЙБІЛЬШ ЕФЕКТИВНИМ СПОСОБОМ.
Я неодноразово наводив вам приклад Генрі Форда, тому що він є вражаючим прикладом того, чого може досягти людина за допомогою власного розуму і бажання. Його біографія вибиває фундамент з-під ніг старої доброї відмовки: «У мене ніколи не було шансу». У Форда теж його не було, але він СТВОРИВ МОЖЛИВІСТЬ і підкріпив її своєю наполегливістю, і НАГОРОДОЮ за його старання стало НЕЧУВАНЕ БАГАТСТВО та СВІТОВИЙ УСПІХ.
Контроль над розумом — це результат самодисципліни та звички. Ви або контролюєте свій розум, або він контролює вас. Тут немає місця для компромісів. Найбільш практичним з усіх методів управління розумом є звичка встановлення йому чіткої мети, підкріпленої чітким планом. Ознайомтеся з біографію будь-якої людини, яка досягла значного успіху, і ви побачите, що вона контролювала свій власний розум. Більш того, цей контроль був спрямований чітко на досягнення її цілей. Без цього контролю успіх просто неможливий.
«Якби…»
або
П'ятдесят п'ять найпопулярніших відмовок і виправдань
У людей, які нічого не досягають, є одна спільна риса. Вони знають всі причини невдач і у них завжди є напоготові «залізна відмовка», щоб виправдати відсутність досягнень.
Деякі з цих відмовок здаються навіть розумними і справедливими, деякі навіть здаються обґрунтованими і підкріпленими реальними фактами. Але відмовки не зароблять вам грошей! Світ хоче знати тільки одне — А ВИ ДОСЯГЛИ УСПІХУ?
Давайте розглянемо список найпопулярніших відмовок. Читаючи список, уважно та ретельно проаналізуйте себе і визначте, які з цих виправдань властиві вам. Пам'ятайте також, що філософія, представлена в цій книзі, не визнає жодного з цих виправдань.
1. Якби у мене не було дружини та дітей…
2. Якби хтось дав мені «поштовх»…
3. Якби у мене були гроші…
4. Якби у мене була хороша освіта…
5. Якби я знайшов роботу…
6. Якби у мене було хороше здоров'я…
7. Якби у мене був час…
8. Якби часи були іншими…
9. Якби мене розуміли…
10. Якби я жив в інших умовах…
11. Якби я міг прожити життя спочатку…
12. Якби я не боявся того, що скажуть про мене люди…
13. Якби мені дали шанс…
14. Якби зараз у мене був шанс…
15. Якби інші нічого не мали проти мене…
16. Якби мене нічого не зупиняло…
17. Якби я був молодшим…
18. Якби я міг робити, що хочу…
19. Якби я народився багатим…
20. Якби я зустрів «правильних людей»…
21. Якби у мене був талант, як у інших…
22. Якби я зважився заявити про себе…
23. Якби я раніше використовував свої можливості…
24. Якби мені не діяли на нерви…
25. Якби мені не треба було займатися домашніми справами і дивитися за дітьми…
26. Якби я міг хоч трохи відкладати гроші…
27. Якби начальство мене цінувало…
28. Якби тільки хтось мені допоміг…
29. Якби моя сім'я мене розуміла…
30. Якби я жив у великому місті…
31. Якби тільки я міг почати все спочатку…
32. Якби я був вільним…
33. Якби у мене був такий характер, як у деяких людей…
34. Якби я не був таким товстим…
35. Якби люди знали про мої здібності…
36. Якби мій шанс «вистрілив»…
37. Якби я міг розплатитися з боргами…
38. Якби я не зазнав тоді невдачі…
39. Якби я знав, як…
40. Якби всі не були налаштовані проти мене…
41. Якби у мене не було стільки турбот…
42. Якби я вдало одружився…
43. Якби люди не були такими дурнями…
44. Якби моя сім'я не була такою марнотратною…
45. Якби я був упевнений у собі…
46. Якби удача не відверталася від мене…
47. Якби я народився під щасливою зіркою…
48. Якби не невідворотність долі… адже чому бути, того не минути…
49. Якби робота була легшою…
50. Якби я не втратив гроші…
51. Якби я жив в іншому місці…
52. Якби не моє минуле…
53. Якби у мене було своє діло…
54. Якби люди мене слухали…
55. ЯКБИ… (і це найголовніше «якби»)… у мене вистачило сміливості побачити себе таким, яким я є насправді… то я б з'ясував, що зі мною не так, і виправив би це, тоді у мене міг би бути шанс навчитися чомусь на своїх помилках на досвіді інших, тому що я знаю, що зі мною щось не так. І якби я витрачав більше часу на аналіз своїх слабкостей і менше часу на вигадування виправдань для своїх невдач.
Вигадування виправдань і відмовок, за допомогою яких можна пояснити свою невдачу, є справжнім національним хобі. Ця звичка стара, як світ, і є фатальною для успіху! Чому ж люди так чіпляються за свої відмовки? Відповідь очевидна. Вони відстоюють і захищають свої виправдання, тому що ВОНИ САМІ СТВОРИЛИ їх! Відмовка — це дитя їх уяви. А захищати своє дитя — це природний людський інстинкт.
Вигадування відмовок і виправдань — це глибоко укорінена звичка. Звичок дуже важко позбутися, особливо коли вони виправдовують те, що ми робимо або НЕ робимо. Саме цю істину Платон заклав у свою сентенцію: «Перемога над самим собою є перша і найкраща з перемог. Бути ж переможеним самим собою це найбільша ганьба».
Інший філософ думав про те саме, коли казав: «Я був дуже здивований, коли виявив, що більша частина недоліків, які я бачив у інших, були лише відображенням моєї власної натури».
«Для мене завжди було загадкою, — говорив Елберт Хаббард, — чому люди витрачають стільки часу на те, щоб обманювати себе, вигадуючи виправдання, щоб приховати свої слабкості. Адже цей час можна було б присвятити тому, щоб позбутися цих слабкостей, і тоді не треба було б вигадувати ніякі відмовки».
Наостанок я хотів би нагадати вам, що життя — це наче шахова дошка, а ваш противник
