Нездоланний - Лі Чайлд

– Перепрошую за затримку. Я мусив дещо перевірити. Проте зараз я з вами цілком згоден. Те, що ви мені розповіли, потрібно висвітлити в газеті. Тому я повинен поставити вам декілька запитань.

– Що ж, сер, це було б просто чудово.

Голос був більше схожим на альт, ніж на тенор, чоловік говорив досить швидко і трохи знервовано. Худорлявий тип, подумалось Ричерові, який, мабуть, від усього тремтить та постійно сумнівається. Йому десь зо тридцять п’ять років, може, трохи менше, але не набагато. Міг народитися та вирости в Айдахо, проте малоймовірно.

Вествуд сказав:

– Для початку мені потрібно дізнатися більше про довірену особу. Я повинен запитати вас про ім’я приватного детектива, якого ви найняли.

Голос перепитав:

– Чиє ім’я?

– Приватного детектива.

– Я не розумію.

– Ви наймали приватного детектива?

– Для чого б я це робив?

– Тому що це потрібно зупинити.

– Що саме?

– Те, про що ви мені розповіли.

– Від приватного детектива тут не буде ніякої користі. Він зробив би із ним те саме, що вони зазвичай роблять з усіма. Тієї ж миті, коли б він його побачив. Я маю на увазі, в буквальному сенсі. Кажу вам, це лише справа часу. Нікому не вдалося б цього уникнути. Випромінювання нічим не побороти.

– То ви не наймали приватного детектива?

– Ні, не наймав.

– У вас є інший телефон, із регіональним кодом 501?

– Ні, немає.

Вествуд поклав слухавку без жодного слова. Він сказав:

– Здається, я пам’ятаю цього типа. Вочевидь, нашим розумом керує випромінювання.

Ричер запитав:

– Яке ще випромінювання?

– Випромінювання, яке здатне керувати розумом. Воно надходить із цивільних літаків. І воно потрібне Федеральному авіаційному агентству. Саме тому вони беруть додаткову плату за об’ємні сумки, щоб заохотити людей брати із собою ручний багаж, бо так у літаку залишиться більше місця для потрібного обладнання. І оператора. Він також повинен там бути, наче старомодний бомбардувальник, який прибирає людей. Цей тип в Айдахо виходить на вулицю лише у хмарну погоду. Він стверджує, що, безсумнівно, штати, над якими пролітає найбільше літаків, і є найбільш вразливими. Усе це – частина конспіративності елітистів.

– За винятком того, що Айдахо навіть поруч не стояло зі штатами-над-якими-пролітає-найбільше-літаків.

– А який же це тоді штат?

– Пенсильванія.

– Справді?

Ченґ відповіла:

– Так, справді, тому що на східному узбережжі найбільш інтенсивний рух, а ще ж є купа маршрутних літаків, які курсують між Вашингтоном, Нью-Йорком та Бостоном. Ми можемо йти далі? Можете набрати наступний номер?

Вествуд почав набирати наступний номер, який був уже четвертим за списком та починався з коду 901, що належав Мемфісу. Цей номер був першим стаціонарним телефоном серед інших. Вони почули, як іде з’єднання, а тоді мелодію, яка одразу ж заповнила своєю гучністю кімнату.

На цей дзвінок відповіли. Почувся глухий «клац», який означав, що важку слухавку здійняли, а тоді чоловічий голос сказав:

– Так?

Вествуд знову випростався і почав нести ту ж нісенітницю, що й до того: своє ім’я, «Лос-Анджелес Таймс», дзвінок у відповідь, вибачення за затримку.

Голос сказав:

– Сер, я вас не зовсім розумію.

Ричер зробив висновок, що цей чоловік був похилого віку, він говорив повільно, проте ввічливо, і якщо він був не із самого Мемфіса, то точно звідкись неподалік.

Вествуд сказав:

– Ви телефонували мені в офіс «Лос-Анджелес Таймс» два чи три місяці тому з певним задумом.

Немолодий чоловік відповів:

– Сер, навіть якщо я це зробив, я абсолютно нічого не пам’ятаю про цей дзвінок. І якщо я якимось чином вас образив, що ж, звісно, я прошу за це вибачення у вас.

– Ні, сер, ви мене нічим не образили. Немає за що вибачатися. Я хочу детальніше дізнатися про вашу проблему, ось і все.

– Ох, у мене всього декілька проблем. Я почуваюся благословенним Господом.

– Тоді навіщо ви мені телефонували?

– Я справді не можу відповісти на це запитання. Я навіть не певен, що я це робив.

Вествуд поглянув на Ченґ, тоді на монітор, після чого зробив вдих, готуючись до продовження розмови, але звук зі спікера став приглушеним, тоді почувся інший «клац» – вочевидь, слухавку від чоловіка відібрали, бо в ту мить на тому боці з’явився жіночий голос, який сказав: