Його нагорода - Лія Серебро

"Вітаю! Наші перші пів року! Люблю тебе! Твоя Анджи"- прочитав він напис, написаний дрібним, гарним почерком, і витягнув милі шпильки з коробочки.

-"Подобається?" - примруживши очі, запитала Анжеліка.

-Ще б пак! Тут ще й наші ініціали! Я завжди носитиму їх із собою! Анжеліко, спасибі, мій ангеле!" - задоволений подарунком, Алекс одразу начепив їх на внутрішній бік коміра сорочки.

Він, насправді, якось дуже щиро і по дитячому відреагував на подарунок Анжеліки.

-Я обов'язково виправлюся, Анжеліко. Я так закрутився останнім часом, що геть забув про наш маленький ювілей! Тож наступного разу сюрприз за мною!" - пообіцяв їй Алекс.

Крім запізнення Алекса і раптової появи Софії, романтичний вечір, влаштований Анжелікою, пройшов саме так, як вона планувала. Алекс завжди її балував яскравими залицяннями і подарунками. Анжеліка вважала, що їй складно буде порадувати і здивувати свого коханого. Однак їй дійсно це вдалося. Через свій вік Алекс просто перестав надавати значення таким дрібним деталям. Але він зрозумів що для його коханої Анжеліки це важливо. Важливий кожен місяць їхніх зустрічей, кожна декада і кожен день. Він пообіцяв собі більше так не поводити. І обов'язково в майбутньому більше нічим не засмучувати свою улюблену дівчинку.

Мої любі чітачі! Я  вкрай вам вдячна за те що ви поруч і читаєте цей твір! Також буду вдячна за підписку і серденько поруч з книгою! Це неабияк вмотивує мене!