Гелтер Скелтер - Олександр Завара

У сюжет він спочатку не заглиблювався. Упівока, як то кажуть, слідкував за зміною кадрів на екрані. Але невдовзі сталося дещо таке, що змусило його зосередитися на пригодах головних героїв, бо серія «Сусіди з потойбіччя» зрештою виявилася досить цікавою.

Ішлося в ній про такого собі лондонського бізнесмена, що придбав квартиру у старому реставрованому будинку. Ця вікторіанська халупа багато років стояла порожня через аварійний стан. Однак нарешті знайшлася будівельна компанія, що викупила дім, відремонтувала і почала продавати квартири всім охочим. Таких виявилося небагато, однак бізнесмен пристав на вигідні умови й став власником непоганих апартаментів.

Згодом цей чоловік почав помічати дещо дивне: раптом зникали дрібні побутові речі, а потім він знаходив їх у найнесподіваніших місцях. Далі з’явилися незрозумілі, але моторошні звуки, а з часом він почав гостро відчувати присутність у кімнатах когось стороннього.

Спочатку бізнесменові здалося, що над ним хтось знущається, проте спіймати жартівника на гарячому не вдавалося: жодні пристрої не зафіксували у квартирі когось, крім нього самого. Але загадкові явища продовжувалися, і коли чоловік виявив на простирадлі в спальні чиюсь кров, то з переляку звернувся до поліції. Однак поліціянти його лихові не зарадили, бо, знову ж таки, жодних слідів вторгнення не було виявлено.

У розпачі господар квартири наштовхнувся на вулиці на якусь напівбожевільну стару. Та розповіла йому, що в цьому будинку колись замордували цілу родину і тепер привиди загиблих не дають спокою нікому, хто там оселиться. Саме через те проклятий дім багато років залишався порожнім і занедбаним. Наляканий бізнесмен, однак, не втратив здорового глузду, тому й звернувся до знайомого полісмена. Той, у свою чергу, відправив його на Бейкер-стрит, до уславленого Шерлока Голмса.

Розслідуючи справу, Голмс з’ясував, що замовник насправді став жертвою аферистів. Відремонтувавши будинок і розпродавши квартири в ньому, власник розпочав залякувати покупців усіляким мракобіссям, примушуючи позбавлятися від «проклятого» житла за безцінь. У підсумку він отримував і гроші, і вільне житло для наступного продажу. У змові брали участь голова компанії, літня жінка, яка розповіла бізнесменові про привидів, пара консьєржів, які ніколи нічого не бачили, майстер з догляду за системою спостереження, детектив, що приїздив на виклик, і покупці, які, зважаючи на терміновість, пропонували жертві хитромудрої афери мізерну суму за її житло. Це була згуртована команда професійних шахраїв, і бідолашний бізнесмен значився в їхньому списку далеко не першим. А якби не Шерлок Голмс зі своїм другом Джоном Ватсоном, то й не останнім.

«Бінґо!» – тільки й подумав Богдан, коли на екрані з’явилися титри.

Вже за кілька хвилин пошуковик викинув йому більше десятка назв та адрес приватних агенцій, що за певну винагороду пропонували так звані «неофіційні розслідування».

Переглянувши деякі посилання, хлопець виявив, що ці послуги надають профі з юридичною освітою і досвідом роботи в адвокатських конторах чи навіть в органах слідства. І це було саме те, що треба. Проте серіал змалював надто ідеальну картинку, тому, заглибившись у вивчення сайтів агенцій, Богдан відчув певне розчарування. Виявилося, що приватні детективи з високою кваліфікацією і багатим досвідом вимагали за свої послуги майже астрономічні гонорари. Щоби скористатися цими послугами, йому довелося б негайно продати квартиру, а навіщо тоді розслідування? Однак хлопець не втрачав надії. Зрештою, приблизно на сьомій сторінці посилань, він натрапив на таку собі приватну агенцію «Песиголовець».

Назва здалася Богданові войовничою і водночас загадковою. Агенція пропонувала клієнтам досить широкий вибір послуг. Однак, на відміну від пишно оформлених сайтів, що займали перші рядки в пошуку, докладний перелік цих послуг був відсутній. Це можна було пояснити хоча б тим, що співробітники агенції готові надавати допомогу як у дрібних, так і у вельми серйозних справах, тому заходити в подробиці нема жодного сенсу. Окрім загальної інформації, там також підкреслювалося, що діяльність агенції жодним чином не порушує вимог цивільного та кримінального кодексів України.

Побачивши це попередження, Богдан усміхнувся, бо розумів: більшість послуг, що їх замовляють приватним детективам, так чи інакше суперечать законодавству або порушують конституційні права людини. Однак будь-яка структура, що веде подібну діяльність, обов’язково має попередити про власну непричетність до темних справ, і «Песиголовець» у цьому не був винятком.

Зберігши про всяк випадок закладку із адресою сайту, Богдан знову вмостився на дивані.

Все іноді значно простіше, ніж ми уявляємо.

Тому завтра він перш за все зробить дзвінок за номером, указаним на сторінці агенції. І якщо почуте його влаштує, домовиться про зустріч. Гроші? Здається, на ту послугу, якої він потребував, їх мало вистачити. Саме тому хлопець розслабився, і лише десь на краєчку його свідомості промайнула думка про те, що навколишнє й справді незбагненне. Тільки-но він мав питання, що здавалося нерозв’язним, аж ось якась зовнішня сила підкинула відповідь у вигляді випадково обраної частини телесеріалу, завдяки якій він знайшов потрібну стежку. Думка здалася цікавою, але заглиблюватися в неї хлопець не став…

Наступний день почався з четвертої ранку. Богдан прокинувся від того, що у квартирі на п’ятому поверсі хтось нібито намагався ковзати підлогою, використовуючи замість капців важезні цеглини.

Якого біса?!

Це було нестерпно, але з попереднього досвіду він знав: підніматися туди й гамселити в двері – марно. Певна річ, ніхто не озветься й не відчинить.

Зрозумівши, що за таких обставин всі спроби заснути марні, Богдан протер очі й подався на кухню варити каву. Шалена активність нагорі тривала ще хвилин десять, а потім все стихло так само несподівано, як і почалося. Однак це вже не обходило хлопця – у нього був номер агенції.

Перший дзвінок він зробив на початку десятої, але ніхто йому не відповів. Не було відповіді й опів на десяту. Однак після одинадцятої на дисплеї його смартфона висвітилося «прихований номер» – і Богдан швидко відповів.

Телефонувала дівчина чи, може, жінка – визначити вік за голосом було доволі складно. Передусім вона поцікавилася приводом, з якого він дзвонив. Богдан сяк-так виклав свою проблему. Жінка трохи завагалася, але швидко з’ясувалося, що вона просто шукає вільне місце в розкладі призначених зустрічей.

– Оскільки ваша справа термінова,– нарешті сказала вона,– гадаю, нема сенсу відкладати зустріч. Якщо вас це влаштовує, можете зустрітися з нашим співробітником уже сьогодні. Що скажете?

– Мене це повністю влаштовує,– відповів Богдан.

– Гаразд. Тоді я передзвоню найближчим часом і повідомлю про місце зустрічі. На все добре! – Жінка натиснула «відбій».

Прихований номер, суто діловий тон, призначення зустрічі, що напевне відбудеться поза