Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький
– Я весь час думаю про одне і те саме.
10.3.2000 р.
ПЕКЛО І ЦВЯХИ
Помер чоловік і ось перед ним прохідна. В яке пекло іти, в капіталістичне, чи в соціалістичне,– питає в провідника. Той відповідає:
– Ну, звичайно, в соціалістичне. Там цвяхи в попу забивають через день.
– Гаразд,– простогнав грішник,– хай буде по-вашому.
– Але,– продовжив провідник,– в кінці місяця добивають решту. План є план.
10.3.2000 р.
ХВОРИЙ І МАСАЖИСТ
Хворий до масажиста:
– Чому ви так слабенько масажуєте, ніби займаєтесь відбувальщиною ?
– Яка харч, така й робота. То колись я був слуга народа, а зараз анекдотами ситий не будеш. Хочеш, щоб масаж робив я краще, то плати мені і не інакше.
10.3.2000 р.
ПОРА ВИПИСУВАТЬ
Лікар до хворого:
– Ну як, у вас ще температура піднімається – Піднімається, пане лікарю.
– А коли більше, ранком чи ввечорі?
– Як раз в той час, як в палату заходить сестричка.
– О, я бачу, що вас уже пора виписувати.
8.3.2000 р.
МІКІ І УКРАЇНЕЦЬ
У купейному вагоні їде негр з мавпочкою Мікі і українець.Та не встиг ще українець викласти на стіл сало, як Мікі схопила те сало і не віддає. Негр до мавпочки:
– Мікі, віддай сало.
Та не віддає. Негр вдруге:
– Мікі, віддай сало.
Мавпочка ще дужче прижала сало до себе і не віддає.
Українець:
– Мікі, чому ти не слухаєшся татка?
8.3.2000 р.
МАЙСТЕР ПО ГАЗУ
Молода жінка довго не мала чоловіка і їй звісно захотілось, щоб її хтось….поніжив. Отож, приходить до своєї старшої, більш досвідченої подруги за порадою. А та її і повчає: візьми виклич газовика, буцімто десь пропускає газ. А сама скинь з себе трусики, одягни коротенький халатик, та ж, дивись, не застібай його на всі ґудзики, краще на один і крутись перед ним, як нічний метелик. І все буде гаразд. Отож, не встигла вона і перегнутись, як газовик її тут же і «ощасливив», але не в ту дирку. Жінка йому і говорить: а зараз давай туди…
– Е ні, дорогенька,– відповів газовик. – Туди в мою компетенцію не входить. А якщо хочете туди, то викликайте сантехніка. А я майстер – по газу.
8.3.2000 р.
ОБІД ГОТОВИЙ
Чоловік прихворів і пішов на лікарняний. Жінка бігає навколо чоловіка, як веселе Сонечко і радіє, що він дома і, нарешті, виконає свій супружий обов’язок і пропонує йому всі свої красоти, і звертається до нього:
– Чоловіче, ти б хоч сьогодні трохи розслабився, притулився до мене, я так за тобою скучила, а то вічно ти все спішиш, то – на роботу, то – на футбол, то дивися телевізор, а то читаєш журнали та газети, а мені що робити?
– Моя кохана, вважай, що я на роботі і мене нема дома.
– Я все зрозуміла,– відповіла жінка. Але чоловікові невдовзі захотілось їсти і він до неї:
– Сонечко моє. Тобі не здається, що добрі люди давно вже і повечеряли, а ми ще, навіть, і не обідали.
– То як же я тобі можу дати обід, як тебе нема вдома. Приходь скоріше з роботи, обід – готовий.
30.12.1977 р.
ЧОМУ НЕ ГРАЄ МУЗИКА?
Якось в місті Житомирі я підійшов до кіоска, в якому торгувала молоденька жіночка пиріжками і запитав:
– Скажіть будь-ласка, почому ваші пиріжки?
– По сім копійок.
– А чому так дорого? У нас у Києві такі пиріжки коштують по чотири копійки.
– А в нас від ресторану.
– Так чому не грає музика?
1.10.1973 р.
А ТИ ЧОРТА БАЧИВ?
Якось зустрілись два однокласники і той що був неодружений говорить до одруженого, що він також вирішив одружитись.
– А ти коли-небудь чорта бачив? – питає той, що одружений.
– Ні! – відповів неодружений. – А що?
– Ось як одружися, то й побачиш...
16.8.2011 р.
ПРАЦЬОВИТА ДРУЖИНА
В пивному павільйоні зустрілись два приятелі і перший до другого:
– Ти знаєш, Іване, сказав перший,– оце дві-три ночі не буду дома ночувати і що ти думаєш, жінка, навіть, не приляже, цілу ніч мене чекатиме.
– А в мене також роботяща,– обізвався гарно випивший чоловік. Цілими днями те й робить, що штукатуриться, та фарбується.
30.8.1973 р.
ЖЕНИТИСЬ ТРЕБА
Якось Петрусь їхав на «Жигулях» і попав у аварію. Аж тут назустріч їде дідок, подивився на аварію і говорить:
– Женитись тобі, синку, треба.
– Це ж навіщо, дідуню? Хіба мені одного горя замало?
– Спати більше будеш. В аварію не попадеш.
24.9.73 р.
ЯК СПІЙМАТИ ЗОЛОТУ РИБКУ?
Збирається на рибалку молодий рибалка, а назустріч старий вийшов із двора.
– Ти куди це зібрався, Гаврило.
– До Синього моря. Хочу спіймати Золоту Рибку.
