Його нагорода - Лія Серебро

-Тим не менш, ти познайомив її зі своєю тіткою, отже, між вами було все серйозніше, ніж ти мені розповідаєш.- дорікнула йому Анжеліка.

-Ключове слово - було! Анжеліка! Вона хотіла, нібито, купити собаку великої породи. Я їй свято вірив і познайомив її зі своєю тітонькою, щоб Софія вибрала собі пса. У неї якраз на той час сучка лабрадора народила дев'ять чудових цуценят! Але далі оглядин справа не дійшла. Слава богу! Їй ще й собаку, вона угробила б її в цуценячому віці! Тобі пора переставати ревнувати мене до мого минулого. І вірити мені!" - заспокоював її Алекс.

-Алекс, я здивована... Ну й смак у тебе! Вона справді якась стрьомна! Хоч і має цілком собі пристойний вигляд! - засуджуючи минуле Алекса, видала Анжеліка.

- Ну ти й бісеня в мене!" - вочевидь, не бажаючи далі продовжувати розмову на цю тему, сміючись додав Алекс і легенько полоскотав Анжеліку, сподіваючись відволікти її.

  Здається, Анжеліка задовольнилася його відповіддю.  Вони продовжили свій обід і замовили ще по прохолодному коктейлю, щоб подовше насолодитися товариством одне одного.