На межі бажання - Адалін Черно

Я спускаюся з поцілунками нижче, до шиї, до ключиці, до грудей. Куштую на смак її солонувату шкіру, перекочуючи на язиці задоволення, й пещу її. Аня відкидається трохи назад, впирається руками на стільницю і, міцно заплющивши очі, видає протяжні стогони, трохи подаючись уперед. Вона на межі. Я відчуваю це по тому, як стискаються всередині м’язи й по тому, як сильно вона заплющила очі.

Я зупиняюся, коли розумію, що вона ось-ось кінчить. Не можу їй дозволити закритися від мене, приховати своє задоволення.

Вона завмирає разом зі мною, тільки я наказую:

— Подивись на мене.

Знову впирається. Хитає головою й намагається встати, але я не дозволяю та вимагаю ще раз:

— Подивися. Хочу бачити, як ти кінчаєш… хоча б так… Подивися ж!

Вона ледь помітно підіймає повіки, але тільки-но я починаю рухи знову, підіймає їх повністю й дивиться на мене затуманеним поглядом. Я ловлю кожну мить її оргазму: примружені очі, напіввідкритий рот, гучний стогін, який виривається глибоко з грудей, і тремтіння тіла, яке вона не може стримати. Вона стискає м’язи навколо моїх пальців так сильно, що мені залишається тільки уявляти, що ж буде, коли їх замінить мій член. Яким тоді буде оргазм? І її, і мій?

Нас обох відносить кудись далеко. Я намагаюся стримати бажання й не скористатися її податливим тілом, тому що обіцяв, що не зайду далі. Та й не хочу я так… натиском. Хочу, щоб вона сама мене попросила. Сама прийшла до мене й відкинула свої сумніви.

Аня обіймає мене за плечі, буквально навалюючись усім тілом і зовсім знесилившись. Я хапаю її на руки й несу до спальні, кладу на ліжко і вкриваю пледом.

— Рус-лан, — по складах вимовляє вона. — Залишишся?

— Так, тільки душ прийму.

Насправді не потрібен мені душ. Я просто хочу подрочити, згадуючи про те, якою вона була та мріючи, що зовсім скоро в нас буде секс, а не ось ця ось подоба.