Українська література » » Буря в склянці води - Вітаутас Петкявічюс

Буря в склянці води - Вітаутас Петкявічюс

---
Читаємо онлайн Буря в склянці води - Вітаутас Петкявічюс
він нічим не відрізнявся від інших островів. На нього так само накочувалися веселі хвилі, на поверхні води плескалася риба, в повітрі шугали птахи, і віяв теплий вітер, але скільки сягав зір не було видно ні коминів, ні диму, не гуркотіли гармати й не горіли садиби невинних людей Сюди не ставала нога і жодного шпигуна…

— Що будемо робити з полоненими? Адже ми не можемо возити їх за собою. Може, висадимо їх на безлюдний острів?

На цьому й порішили.

Опинившись на березі, Джеймс Бонд одразу запитав:

— Кому належить цей острів?

— Нікому, — відповів таємний радник. — Мабуть, Нептунові!

— Якщо цей острів нічий, тоді я проголошую його власністю короля Англії, — урочисто сказав великий шпигун Джеймс Бонд і, прив’язавши носовик до гілки, встромив кілки в пісок.

— Коли цей острів англійський, то мені нічого іншого не залишається, як завоювати його! — полковник Шмульке вдарив Бонда в підборіддя, але ту ж мить отримав нокаут і ненадовго заспокоївся.

— Де два б’ються — третій виграє. — Жюжю вхопив «прапор» і замінив французьким носовиком: — Хай живе республіка!

З цим не погодився Джовані Джовіні, але йому вчепилися в чуба… і бійка спалахнула з новою силою. Скориставшися з цього, Крапас спокійно повернувся на «Дельфін».

Ще два роки блукав «Дельфін». Воюючі країни то заарештовували неслухняний корабель, то примушували возити вантаж, то тримали в карантині, доки нарешті, накупивши зброї, ліків, корабель повернувся на острів Лімпопо. Але ніхто його тут не зустрів. Село Чіка-Чака було спалене, посіви витоптані, колодязі засипані… Не було ознак життя і в інших селах. Коли «Дельфін» уже хотів був повертати назад, у куточку бухти він побачив димок, який підіймався в небо.

Підпливли до берега. Коло вогнища лежав поранений Чінга Чанга. За ним доглядали вірні друзі.

— Що тут скоїлося? — нічого не зрозумів Крапас. — Ви програли?

— Ще гірше, брате Накумба. Ми тепер воюємо між собою. Один з вождів хоче залишитися з англійцями, чаклуни— з німцями, дехто — з французами, дехто — з американцями… Всі озброюються, острів аж кишить шпигунами, усякими радниками та інструкторами… Я залишився сам.

— Ти можеш помандрувати з нами.

— Ні, я залишуся тут. Це мій обов’язок.

— Тоді — до побачення.

— Я також залишаюся на острові, — сказав мовчазний Брук, — Тут живе моя родина, тут минула моя юність, тут моя батьківщина.

З ним залишився і вірний йому Док.

Коли «Дельфін» знову опинився в морі, Крапаса обійняв такий сум, такий біль, що на очі йому ненароком набігла сльоза. Стільки жертв, стільки мук і сліз, стільки сміливості й самопожертви — і все даремно!..

Але в цей час його покликав у радіокаюту Напас, надів навушники й мовив:

— Ти, брате, тільки послухай!

«Всім! Всім! Всім! — крізь шум океанських хвиль долинав далекий голос. — У Росії перемогла революція! Хай живе єдність, рівноправ’я, братерство! Вся влада — трудящим!»

Брати слухали й не вірили.

«Всім! Всім! Всім!» — повторював схвильований голос.

Слухаючи повідомлення, капітан далекої плавби Кріступас Накас, син Напаліса, і сам незчувся, як повернув штурвал на північний захід.

Додому.

— Що ти робиш? — здивувався Напас. — Від одного повстання до іншого?

— Тутешні події — тільки буря в склянці води, порівнюючи з тим ураганом, який здійнявся на нашій батьківщині.

АНТИДЕТЕКТИВНА ПОВІСТЬ

Для старшого шкільного віку

Художник АРВІДАС ПАКАЛЬНІС


КИЇВ «ВЕСЕЛКА» 1985


С(Лит)

П29

Приключенческая повесть лауреата Государственной республиканской премии Литовской ССР и премии Ленинского комсомола Литви Витаутаса Петкявнчюса представляет собой пародию на популярные в капиталистических странах детективы. Автор, используя гиперболы и парадокси, едко высмеивает шпиоиоманию, получившую широкое распространение в литературе Запада.


Авторизований переклад з литовської

РАЇСИ ГРИГОРОВОЇ-ПЕТКЯВІЧЕНЄ


Перекладено за виданням:

Vitautas Petkevičius

Audra stiklinėje.

Vaga. Vilnius. 1982.


© Leidykla «Vaga», 1982

© Видавництво «Веселка», 1985, переклад українською мовою.

П 4803010200—213

М206(04)—85

186.85



Петкявічюс В. К.

П29 Буря в склянці води: Антидетективна повість. Для ст. шк. віку / [Авториз. пер. з литов. Р. І. Григорової-Петкявіченє]; Худож. А. Пакальніс.. — К.: Веселка,

1985. — 152 с., іл.

Пригодницька повість лауреата Державної республіканської премії Литовської РСР і премії Ленінського комсомолу Литви Вітаутаса Петкявічюса являє собою пародію на популярні в капіталістичних країнах детективи. Автор, використовуючи гіперболи та парадокси, їдко висміює шпіономанію, яка широко розповсюджена в літературі Заходу.

П 4803010200—213

М206(04)—85

186.85


С (Лит)


Витаутас Казевич Петкявичюс

БУРЯ В СТАКАНЕ ВОДЫ

Антидетективная повесть

(На украинском языке)


Для старшего школьного возраста

Художник Арвидас Пакальнис

Авторизованный перевод с литовского Раисы Ивановны Григоровой-Петкавичене

Киев «Вэсэлка»


Редактор Л. Г. Силаєва.

Технічний редактор Т. В. Осталецька.

Коректори Л, К. Скрипченко. В. В. Богаєвськин.

Відгуки про книгу Буря в склянці води - Вітаутас Петкявічюс (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: