Залежна психопатом - kxduarte
Ми стоїмо одне навпроти одного. І дуже близько. Я боюсь щось сказати, але він також не збирається говорити першим.
-Тобі потрібен халат, щоб ти пішов?
-Пішов куди?
-В свою кімнату спати.
-Це моя кімната. -він дивується.
-Тоді покажи кімнату, де буду спати я.
-Ти спиш зі мною.
-Я не буду спати з тобою! Я вже сказала.
-Не хвилюйся. Я повернусь в ліжко десь під ранок. В мене багато справ.
-Які знову справи?
-Не жінки, тобі немає через що хвилюватись. А ще. Ти даремно про лайно сказала.
-Що?
-На сходах. Я не люблю, коли хтось мені щось каже в такому тоні.
-Є щось, що ти любиш?
-Секс.
-Ще щось?
-Вбивати ворогів.
-Щось нормальне... -сумно видихаю і опускаю очі в підлогу.
Невже немає чогось нормального, що йому подобається?
-Я не думав над чимось іншим.
-Подумай.
Я стягую з себе халат і кидаю в нього.
Він відкидує його на ліжко і наступає на мене. Звичайно, що я відходжу назад.
-Я зняла, що ти ще хочеш?
Він секунду дивиться в моє обличчя, потім опускає погляд по всьому тілу. Це такий момент, що я дуже хочу прикритись... Я не хочу, щоб він так розглядав мене. Адже мені це подобається.
Бласхес знову підходить ближче, але тепер я стою на місці. Задираю голову. Я не буду тікати. Він нічого мені не зробить.
-Гарна сукня. Ти збираєшся в цьому спати?
-Це нічна сорочка.
-Щось схоже на те, в чому ходять повії в клубі.
-Якщо ти очікуєш, що я знімлю її, бо мені неприємні твої слова, то ти смішний. Йди до біса в такому разі!
-Я можу очікувати чого завгодно від тебе. Хто його зна, чи тобі не зайде в голову перерізати мені горло посеред ночі.
-З'явилась причина, чому ти не ляжеш в це ліжко біля мене.
-Я ляжу, відьмо.
-Не називай мене так, мені це не подобається.
-Мені подобається.
Бласхес нахиляється наді мною і я вдихаю повітря на повні груди. Мені страшно рухатись. Такого раніше не було, щоб я відчувала таке сильне збудження поруч нього.
-Йди по своїх справах.
-Після поцілунку.
-Після якого поцілунку? -я істерично регочу, майже хрюкнувши.
-Людського. Цілуй, куди сама хочеш.
Кутики його губ злітають вгору і я хочу прибити його.
-Ні, я не буду тебе цілувати.
Рафаель поводиться так, ніби я блефую. Він думає, що я без проблем поцілую його. Чому він досі думає, що я його хочу?
-Тоді це зроблю я?
Він запитує, бо це звучить саме так, але потім хапає мене за волосся на потилиці і притягує до себе.
Я вже очікую, що він поцілує мене в губи, але він ковзає поцілунком на їх кутику, після чого ще раз цілує вже в щоку.
-Ти можеш дихати. -каже мені біля вуха і я впираюсь руками в його м'язисті груди.
Нііі, я не повинна шаленіти від цієї ситуації. Я пробую відштовхнути його від себе, але він ще більше стискає руку на моїй потилиці і тягне її назад. Я майже стогну, коли його губи ловлять місце на моїй шиї, де б'ється пульс.
Всього мить, і він відходить.
Я задихаюсь. Відступаю на декілька кроків від нього.
-Надобраніч, відьмо. -він облизує свої губи, які тільки що були на моїй шкірі. -Так і думав. Ти смачна.
Він розвертається, щоб піти геть, але я кричу йому вслід.
-Ти свиня! Тепер бійся ще більше, коли будеш думати про мене із ножем!
-Вже мрію облизати тебе, коли ти будеш спати. -з цими словами він зачиняє двері до кімнати.
Я падаю на ліжко. Серце шалено гупає в грудях. Я одночасно і посміхаюсь, і гніваюсь. Голова болить, а між ногами все палає.
Що це тільки-но було...