Покоївка для бізнесмена - Ясміна Лав
Даня дивиться прямо мені в очі , потім переводить погляд на Іру , і та знову смикає мене .
Дивуюсь , як змінився її настрій при появі цього хлопця .
- Ну ж бо , замерзнете ж зовсім .- усміхається Даня , йде до свого автомобіля і відкриває дверку .
- Що ?- тихо питаю подругу .
- Хай підвезе .- пошепки відповідає вона .
А ще вчора вона обзивала його останніми словами .
Видихаю і підходжу до машини .
- Тільки тому, що погода жахлива .
- Звісно .- переможно усміхається хлопець .
Звісно , на машині ми доїхали за кілька хвилин . І Даня поводився дуже дружелюбно .
Старався нас смішити . Обох , до речі .
І Іра , хоч нічого й не говорила , та виглядала щасливою .
- Може завтра повечеряємо всі разом ? Обіцяю , пити не буду .- пропонує Даня .
- Не думаю що в нас буде час .- відповідаю однозначно , але м'яко .
- Я б хотів забути про той не вдалий вечір і залишитися друзями .- зупинивши машину біля потрібного нам під'їзду хлопець повертається до нас .
Дивлюся на подругу і розумію , що вона готова погодитися .
- Ми подумаємо .- відкриваю дверку і виходжу на вулицю .
Вдома Іра відразу пішла в свою кімнату , а я готувати вечерю . І чекала коли ж покажеться цей маленький маніпулятор .
- І що ж ти одягнеш ? - як тільки з'являється дівчина задаю питання .
- Та яка різниця . Ми обидві знаємо , що на вечерю він запросив тебе.- з сумом видає вона .
- А підеш ти .
- А ти ?
- А в мене багато роботи.
На обличчі дівчини з'являється посмішка .
- А якщо він ...
- Ми з Данею можемо бути тільки друзями .
- Дякую .
Подруга підходить і обіймає мене .
Не впевнена що Ірі справді потрібен цей хлопець , і що я роблю правильно , але якщо подруга буде щаслива , то всі способи хороші .
***
Вечір у нас проходив дуже насичено .
Іра переміряла майже всі свої сукні , а їх там повна шафа . А ще ж взуття треба до кожної , а макіяж підібрати, а зачіска ...
Та як би дівчина не завалювала мене своїми турботами , мої думки вертілися навколо однієї людини ...
Я знала , що зараз він в готелі , в одному номері з Діаною . І вона його наречена .
І викинути з голови цього чоловіка не виходило ...
***
Чую звук будильника і розумію що зовсім не виспалась .
Всі мої сни заполонив Адам . Ми гуляли на пляжі , танцювали , цілувалися ...
Невже я ніколи не зможу забути його ?
- Добрий ранок.- в кімнату влітає Іра .
Вона при повному параді .
Боже , навіть не знаю чи бачила я колись подругу такою ...прекрасною .
Так , це саме те слово .
Іра виглядала прекрасно .
Гарна , приталена сукня синього кольору, вище коліна показує ідеальну фігуру дівчини .
Довге волосся , завите в локони спадає майже до пояса , додаючи їй жіночності і ніжності .
Легкий макіяж підкреслює великі очі і пухкі губи .
- Якщо Даня не побачить яка красуня перед ним , то він буде повним ідіотом .- вимовляю з усмішкою .
І Іра весело, сміючись вертиться біля дзеркала.
В готелі , як завжди , купа роботи . Та сьогодні я не бігаю по поверхах . Швидше рухаюся коридорами з обережністю , наче шпигун .
Я не хочу зіштовхнутися з Орловим , або ж з його нареченою .
Іра дізналася для мене в якому номері поселилися майбутні молодята , і тепер я обходжу як тільки можу сьомий поверх.
Так буде краще для всіх ...
Прибравши свої номери повертаюся в роздягальню . Дівчата вже пообідали і я вирішую також перекусити .
Виймаю обід і сідаю за стіл , як в кімнату заходить Сергій .
- Ти сама ? Можна зайти ?- боязко питає хлопець .
- Звісно , сідай .
Думаю , мова зараз піде про Іру, тому що я помітила як він дивився на подругу зранку .
І не помиляюся .
- Я хотів порадитися ...може запросити сьогодні Іру в кіно ? Як думаєш , вона погодиться ? Або краще ресторан ...
Як же я не хочу засмучувати його , але доведеться .
- В Іри на сьогодні інші плани ... До неї родичка приїхала . Ось вони разом домовилися повечеряти .- хотіла сказати правду , та дивлячись в чесні очі хлопця не змогла .
- Родичка ?- Сергій веселішає на очах.
- А я подумав .... Це ж прекрасно . Дякую тобі . Я тоді завтра її запрошу.
Хлопець підскакує зі стільця і з усмішкою йде до дверей .
Знаю , брехати - це погано , але я не могла йому сказати про Даню . Не хочу розбивати його серце .
Та й цей Даня ... Хто зна чи вийде у них з подругою .
Не встигають закритися двері за адміністратором , як в кімнату заходить Іра .
- Що це наш Сергій такий щасливий вибіг звідси ?- сівши поряд питає вона.
- Настрій у нього чудовий .
- А чого приходив ?
- Смачного побажати .
- Правильно , треба поїсти . А то мені від переживання аж млосно.
Іра дістає свій обід і сідає за стіл .
На жаль, про закоханого адміністратора подруга одразу ж забуває , а всі її розмови зводяться до майбутньої вечері з Данею.
***
Я сиділа в роздягальні і дивилася через вікно .
Іра пішла з готелю майже пів години тому , і слава богу не дзвонила , і не поверталася .
Це значило , що в ресторан вони все-таки поїхали .
Сподіваюся, Даня її не образить, знову ...
З сумом видихнувши , забираю свої речі і йду до ліфта .
Пора додому .
Встигаю підійти , як кабінка відкривається . І хочеться матюкнутися .
- Я передзвоню...- опускає трубку Адам і дивиться на мене .
Ну чому знову він тут ?
Як же так ...
Адам не зводить з мене погляду і бачу, як кутики його губ повзуть вгору.
Отже , йому смішно .
Думає , боюся його ....
Стулки ліфта закриваються і в останню секунду я забігаю всередину .
Досить уникати його .
Шо було , те закінчилося.
І нема чого переживати .
Зупиняюся в куточку і дивлюся в підлогу . Це ж тільки третій поверх , дві хвилини можна потерпіти ...
Тереблю пальцями замочок моєї сумочки .
