Ти отруїв мене собою - Валерія Дражинська
Цього разу я прокидаюся з посмішкою на вустах. Між ніг приємно ниє. У вікно яскраво світить сонце. Це ж скільки я проспала?
Озирнувшись та переконавшись, що Батура немає в кімнаті та й у ванній, я відчула двоякі почуття. З одного боку, полегшення - не доведеться зараз йому в очі дивитися. З іншого - розчарування, все ж хотілося конкретики, а за його поведінкою я відразу б зрозуміла, що до чого.
Вирішивши не морочитися, я солодко потягнулася й одразу ж зі стогоном перевернулася, зариваючись обличчям у подушку. Згадала його слова перед тим, як я вирубилася. "У тебе є п'ять хвилин, щоб відпочити! Я все ще хочу тебе!". Дідько! Незручно вийшло! Хоча... Чому я парюся? У мене взагалі-то виснаження організму було. Температура велика. Дві доби без свідомості провалялася. І завершальний акорд - фантастичний секс із кількома оргазмами. Думаю, він і сам усе це розуміє.
Обіцяний одяг знайшла на кріслі. Прихопивши його, пішла в душ. Впоравшись з усіма процедурами, швидко натягнула черговий спортивний костюм.
Вхідні двері виявилися незакритими. Біля кімнати сидів мій недавній охоронець - офіціант, ліниво гортаючи телефон.
- Доброго ранку!
- Добрий..., - повернувся та зміряв мене зацікавленим поглядом, - день!
- А де Батур? І коли він буде? - по піднятим у здивуванні бровам я зрозуміла, що злегка переборщила.
- Він мені не доповідає про своє пересування, - все ж таки відповів він, красномовно кивнувши в бік кімнати, щоб я зайшла назад усередину, - Тобі зараз поїсти принесуть.
- Не хочу, - невдоволено буркнула я.
Моє ув'язнення змінило лише місце локації.
- Каріно, ти ще не зрозуміла, що накази Батура не обговорюються? - усміхнувся охоронець, - До речі, мене Коля звати.
- Дуже приємно, Миколо, - єхидно видала я та голосно грюкнула дверима.
Точніше, спробувала. Важкі двері м'яко зачинилися за моєю спиною.
- Дбайливий який! - обурено тупнула ногою й одразу скривилася, взуття цього разу мені не видали.
Обвела кімнату зацікавленим поглядом, вирішуючи, чим би себе зайняти. На стіні висіла величезна плазма. Ну, ось і розвага. Поруч лежав дивний пульт. Промучившись певний час, я все ж змогла ввімкнути велетень. Але на мене чекав облом. Був потрібен пароль.
До кімнати без стуку зайшла Алекс.
- Привіт, Каріно! Як самопочуття? - з незмінною посмішкою звернулася вона до мене.
- Привіт! Добре.
Як і минулого разу дівчина поставила рознос на тумбочку біля ліжка, випромінюючи саму дружелюбність. Може вона по дівчатах? Навряд чи! Тут же відкинула дурне припущення. У погляді нічого подібного.
- Алекс, а ти випадково не знаєш пароль? - я кивнула на плазму. А раптом?
- Ні, звісно! - усміхнулася вона.
Розчаровано зітхнувши, підійшла подивитися, що сьогодні в меню. Від достатку їжі та смачних запахів у животі забурчало. Ну ясна річ, за стільки часу лише один бульйончик.
- Приємного апетиту! - чемно побажала Алекс та зникла за дверима.
Вгамувавши голод і дочекавшись, коли заберуть порожній посуд, я почала обережно вивчати кімнату. Усе одно більше робити було нічого. При цьому прислухалася до звуків за дверима, щоб не попастися. Зрештою, не витримавши, нахабно залізла до шафи. Навіть у мене такого порядку не було. Хоча я ще та чистюля. Ідеальні стопочки складеного одягу радували око. В іншому відділі висіли випрасувані костюми. Акуратно провела по них рукою. Нюх дражнив його неповторний запах. Злегка нахилилася ближче, вдихаючи глибше аромат, та різко сіпнулася, почувши біля вуха жаркий шепіт:
- Мене теж збуджує твій запах, маленька!
Я з усієї сили заплющила очі. Було неймовірно соромно. Ну як так він безшумно підкрався?
Тверда рука обхопила талію та смикнула на себе. Друга відчутно обхопила шию.
- Чи ти щось шукала?
- Ні..., - я судомно ковтнула, - Ні! Я просто...
А що "просто" я не уявляла, як пояснити! І не могла визначити, чого зараз у мені більше - страху чи збудження. Усе ж таки другого, зрозуміла я, коли Батур, сильно прикусивши потилицю, штовхнувся в мене своїм збудженням. Хрипкий стогін вирвався мимоволі. Ззаду пролунав самовдоволений смішок.
- Що просто, маленька? - рука з талії поповзла вгору та, смикнувши замок олімпійки, обхопила голі груди. Пальці одразу ж взялися смикати сосок.
- Я..., - думки змішалися, із себе вдалося вичавити лише останню літеру алфавіту.
- Карііііна, - сексуальним шепотом простягнув він моє ім'я та боляче вщипнув за чутливу горошину. Хаотичні імпульси, що гуляють тілом, об'єдналися та разючою хвилею вдарили в низ живота, де й так уже все горіло, - Ти мене вчора так обламала! Роздражнила та заснула. Доведеться відповідати!
Його голос, як і те, що він робить, зводило з розуму. Батур зсуває нас трохи вбік. Нахиляє мене та змушує руками вчепитися в полицю. Легко стягує штани й відкидає вбік. Змушує розсунути ноги. Пальці розмазують мої об’ємні виділення по всій промежині, лише зачіпаючи клітор. Незабаром головка члена замінює їх. Але він не входить у мене. Дражнить, повторюючи рухи руки. Свідомість давно затуманена. Залишаються лише голі відчуття. Пхикаю та піддаюся назустріч.