Позашлюбна дитина генерального - Ірина Романовська

«Привіт. Я дзвонила тобі, але ти не береш слухавку. Хотіла сказати, що моя ділова вечеря проходить в гольф-клубі на околиці міста. Тут день народження дружини футболіста Ібрагімченка. Ми з босом шукаємо тренера Робтона. Щойно вдасться з ним поговорити, я одразу поїду додому. Як прочитаєш це, передзвони мені. Цілую».

Тисну «Відправити» і ховаю телефон до сумочки.

З гордо піднятою головою я розвертаюся на своїх високих підборах та сто вісімдесят градусів та, попри прискіпливий погляд Тітова, йду до будівлі гольф-комплексу.

 Смикаю масивні важкі двері на себе, але вони такі важелезні, що ледь зрушують з місця. Зчіплюю щелепу та з новою силою тягну за довгу ручку. Не хочу просити Олега про допомогу, нехай тримається від мене на максимально віддаленій відстані наскільки це можливо в нинішніх умовах.

Моя шкіра й досі розпечена від його дотиків, особливо на попереку. Припухлі вуста прагнуть відновлення палких поцілунків, а щоки палають від сорому.

Ну чому, чому я завжди втрачаю розум, коли Олег так на мене дивиться? Чому?

18.09 - вихідний