Як Не вийти заміж за бога - Катаріна Рейніс

Невдалий рік? Це вони про смерть його доньки так відгукуються? Просто "невдалий рік"? Він убив власну дитину через страх перед змінами, а їх хвилює лише власна вигода? Як же, король наважився притягнути до палацу бастардів! Нечуване нахабство! Не пішов на поводу у знахабнілих жерців? Ще один промах! Не підкорився волі богів? Страшний гріх!.. Що ж, нехай карають. Куди вже гірше?..

І взагалі, його давно покарано: дурістю та слабохарактерністю, страхом перед змінами і перед власним майбутнім!..

Майя, його маленька смілива дівчинка, не раз жартувала, що колись обов’язково змінить цей світ… Що ж, вона мала рацію! Тепер Талласія зміниться, і ніхто не зможе стати йому на заваді!

- Батьку, можна? - вирвав із роздумів знайомий голос. До кімнати тихо пробрався Давид. Оглянувши сина, чоловік підсвідомо відзначив його втомлений вигляд та пригнічений настрій.

- Що трапилося? - спробував зробити голос м'якшим, проте вийшло відверто погано. Останнім часом роздратованість – це його звичний стан.

- Є розмова! – не відступив хлопець, хоч і помітно нервував. – Я хочу знати, навіщо ти наказав перевезти нас сюди?

Біль, що проскочив у голосі сина, здивував і трохи охолодив злість, яка так невчасно закипіла всередині. Важко зітхнувши, Герман відсунув папери:

- Подумав, що у тому замку надто багато нагадувань про… вашу сестру, - відповів відверто, хоч і не збирався нікому про це розповідати. – Вам тут не подобається?

- Ні! – категорично заявив принц, здивувавши батька. - Хіба можуть комусь подобатися постійні шпильки, підступи та плітки?..

- Ти здивуєшся, дізнавшись, скільки ліердів готові вбити за можливість хоч ненадовго потрапити до цього світу, - реготнув монарх, відкидаючись на спинку крісла.

Давид скривився, проте відступати не став.

- І все ж…

Скуйовдивши волосся, Герман вирішив бути відвертим до кінця. Кого-кого, а цих шибеників нізащо не проведеш дешевими трюками та брехнею. Він сам виховав у них почуття справедливості, гіпертрофовану уважність та проникливість. Певно, настав час пожинати плоди!

- Своїм вчинком Майя наразила всіх вас на небезпеку, - Давид здивовано скинув брову. - Жерці залишилися незадоволені, їхній бог не отримав жертви, а тут ще й я пішов проти традицій… Думаю, незабаром нам доведеться в повній мірі відчути наслідки прийнятих рішень.

- Думаєш, вони насміляться нашкодити нам? - виловив головне із розмови хлопець.

- Влада псує людей, синку, - криво посміхнувся монарх. – Особливо, якщо вона ґрунтується на страхові…