Як Не вийти заміж за бога - Катаріна Рейніс

- Поділишся? - вирвав з нірвани знайомий голос.

Джо повернувся! Так поспішала відповісти, що подавилася пирогом. Горло стиснуло спазмом, змушуючи з присвистом і грубим кашлем видихнути повітря, а з очей бризнули сльози. Боги, за що ви так? Хоча, які боги? То моя власна дурість вилазить боком? У будь-якому випадку, тільки вихлебтавши залпом увесь гарячий чай, опікуючи собі язика і горло, змогла перевести подих. Нарешті!

Зір повернувся і я побачила ЙОГО! Навпроти сидів молодий чоловік, років тридцяти максимум. Високий, з виразними рисами обличчя, синьо-чорним волоссям, укладеним в ідеальну зачіску, він напружено спостерігав за мною знайомими темними очима. Звідки я можу його знати? Впевнена, раніше ми не зустрічалися! Я б запам'ятала.

- Ну, то як? - з чуттєвих губ раптом вирвався той самий знайомий голос. - Поділишся?

Шок. Ні, не так. ШОК!

- Джо? – прошепотіла, не вірячи в те, що говорю.

- Не схожий? – від приємної усмішки на щоках намалювалися маленькі ямочки. Боги, що ви зробили з моїм кошлатим чудовиськом?

- Це що, ілюзія? – перейшла на магічний зір, продовжуючи вигадувати пояснення того, що сталося.

- А ти бачиш магію? - знущався ОЦЕЙ!

- Ні! – струсила головою, намагаючись прийти до тями. – І це мене лякає! Ти що з собою зробив? Сподіваюся, це не якісь сумнівні та дуже дорогі процедури! Вони, звичайно, спрацювали, але ж наслідки можуть бути невиправними…

Мої роздуми перервав його гучний регіт. Оце так! Вперше чую, щоб Джо отак сміявся. Заразливо, легко, від щирого серця. У ньому ніби щось невловимо змінилося. Невже це через Делвіна?

- Лише постригся, - розбив усі мої теорії чоловік. - Тобі не подобається?

Здавалося, чи в темних очах промайнула тривога. Його хвилює моя думка? Серце зненацька збилося з ритму. Дурниці які! Це ж Джо! Лише Джо…

- Тобі личить, - розпливлася в посмішці, намагаючись приховати хвилювання, що раптово захопило. - Тільки наступного разу, коли надумаєш різко щось міняти, попереджуй. А то, не рівна година, мене удар вхопить від таких потрясінь!

Розсміявшись, чоловік подався до Ріда за напоями. А мені нарешті вдалося перевести подих. Погляд несвідомо прослідкував за широкою спиною. Майя, та що з тобою?