Чому ти нас зрадив? - Аріна Громова
- Боюся, Давид може забрати моїх дітей, - зізналася я.
І в цей момент мені навіть стало трохи легше. Сказавши про це вголос, я ніби розділила тягар із Молотовим. Страх злегка відступив.
- Він погрожував тобі? - запитав Клим.
- Прямо - ні, - ледве ковтнула. - Але до мене дійшли певні чутки. Є підстави вважати, що Арсанов здатний на це.
- Виродок, - різко вимовив Молотов, а потім подивився в мої очі. - Іро, обіцяю, я зможу вас захистити. Довірся мені.
- Важко довіряти, - пробурмотіла я і гірко посміхнулася. - Сам розумієш, після недавніх подій мій світ перевернувся. Раніше все здавалося простим і зрозумілим, але тепер це змінилося.
- Розумію, - кивнув він. - Тоді я зроблю все, щоб повернути тобі довіру.
Молотов людина справи. У ньому це відчувалося. Доводити він звик вчинками, а не красивими словами. Але зараз мене пробрало від його фраз. Зачепило до глибини душі.
А після всередині неприємно подряпало.
Я ж і за Арсановим почувалася як за кам'яною стіною. Закохалася в нього без пам'яті. Віддала йому все. Але він наплював на ці емоції. Перекреслив наш шлюб за кілька миттєвостей.
- Я не він, Іро, - заявив Клим, немов мої думки не були для нього секретом. - Я від тебе так просто не відмовлюся.
- Ми не разом, Климе. Ти ж розумієш, я не готова до...
- А я не поспішаю. Ти головне знай, що я поруч. Завжди.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно