Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності - Даг Ейстейн Ендше
Позитивне ставлення релігії до гомосексуальності в Японії та Китаї слід також розглядати в більш широкому контексті буддизму. Як указував Кітамура Кігін, поширеність гомосексуальності в чернецтві спричинена загальною опозицією буддизму до гетеросексуальності24. Згідно з буддизмом, найгіршим аспектом сексу було продовження роду, тому гомосексуальність уважалася кращою за гетеросексуальність. Тож не дивно, що одностатевий секс дістав широке визнання в інших гілках буддизму.
Надлишок бажання становить проблему незалежно від сексуального партнера. Різні ранні буддійські тексти в не дуже позитивному світлі описують так званих pandaka, жінкуватих чоловіків, звинувачуючи їх у потязі до чоловіків-не-pandaka. У цьому випадку проблему становить не одностатевий аспект, а нестримне бажання. Отже, pandaka прирівнюються до жінок-повій або хтивих молодих дівчат. Тому Будда відмовився висвячувати pandaka в монахи25.
Усе ж мати статеві стосунки з женоподібним чоловіком-pandaka було менш тяжким злочином для ченця, ніж займатися сексом із жінкою. Найменш тяжким злочином було займатися сексом із чоловіком-не-pandaka, який не страждає від безмежного бажання, що притаманно жінкам і pandaka26. Отже, тут ми маємо цікаву й абсолютно чітку розстановку різновидів сексу та визначення, що саме є найменш тяжким для ченця. Найкраще займатися сексом зі «звичайними» чоловіками, а потім уже із чоловіками-pandaka. Очевидно, гетеросексуальний акт є найгіршим вибором.
У Тибеті характерними були більш тонкі відносини між ченцями27. Однак існував особливий орден ченців, відомих своєю жагою до інших чоловіків. Монахи доб-доб були ультрамаскулінні, дуже войовничі; крім того, вони наносили на обличчя темні тіні, щоб здаватися ще агресивнішими. Монахи доб-доб, яких часто наймали як охоронців через їхні бойові навички, не тільки мали стосунки з молодими ченцями, а й «славилися» тим, що викрадали чоловіків28.
Тхеравада — найстаріша школа буддизму, поширена у Шрі-Ланці та Південно-Східній Азії, — не практикує ту саму терпимість до гомосексуальності в стінах монастирів, як у традиційній Японії та Тибеті. Але все ж таки покарання за гетеросексуальний акт зазвичай було жорстокішим, ніж за гомосексуальний. Тоді як покаранням за гетеросексуальний акт було вигнання з монастиря, секс із чоловіками карався зазвичай лише призначенням незначного покаяння29. На практиці тонкі сексуальні стосунки між ченцями не мали наслідків узагалі30. На відміну від гетеросексуальності, гомосексуальність не становить виклику для чернечого життя, оскільки це не включає в себе сімейні обов’язки або вірність комусь за межами монастиря31.
Утім, неправильно вважати, що буддизм має позитивний погляд на гомосексуальність. Прикладом позитивного ставлення є лише секс між чоловіками. Що ж до сексу між жінками, то він зазвичай розглядається в більш негативному світлі. Тоді як до сексу між чоловіками ставилися з терпимістю, а іноді сприймали як дещо священне, відношення до сексу між жінками було іншим. Бажання, з погляду буддизму, є однією з найнегативніших ознак сексу. Оскільки жінка в буддизмі розуміється як істота, сповнена сексуального бажання, жіноча сексуальність більш гріховна32. Отже, неможливо прирівнювати секс між жінками до сексу між чоловіками. У черниць значно суворіші правила, ніж у ченців: черниці не мають права спати разом в одному ліжку, їм забороняється роздягатись одна перед одною, розмовляти про секс, масажувати одна одну або купатися в одній воді. Дорослим черницям забороняється сідати на ліжко молодої дівчини або оглядати її одяг33.
Добре відомо, що секс між чоловіками був поширений і прийнятий у Стародавній Греції. Але менш відомо, що це також пов’язано з релігійними переконаннями. Не було ніякого релігійного засудження чоловічої гомосексуальності, навпаки, існувало багато релігійних ідеалів таких стосунків. Більшість богів чоловічої статі мали стосунки зі смертними юнаками. Зевс так закохався в хлопчика Ганімеда, що привів його на Олімп. Аполлон покохав уродливого Гіацинта. Закоханий Посейдон викрав молодого Пелопа. У різних творах мистецтва проводяться чіткі паралелі між тим, як чоловіки намагаються спокусити один одного і як боги намагаються спокусити смертних чоловіків34. За словами поета V століття до н.е. Піндара, кохання літніх чоловіків до юнаків було безпосередньо натхнене богами35.
Попри заборону сексу в храмах, вони однаково використовувались як місце побачень. На стінах храмів залишилася безліч написів на кшталт: «Тут лежали Ясон із Гектором»36. Іноді не тільки місце залучає секс до релігійного контексту. У храмі Аполлона на острові Санторіні можна прочитати таке зізнання VII століття до н.е.: «Згідно з волею Аполлона Дельфійського, Крімон злягався тут із сином Батікла»37.
Сексуальні стосунки між чоловіками були по-різному інституціоналізовані в грецьких містах-державах. Зазвичай у парі був старший, активний, партнер і молодший — пасивний. Ця модель символізує стосунки між чоловіками-богами та чоловіками-смертними. Так само як у гетеросексуальному акті, в якому жінка зазвичай пасивна учасниця, партнери у гомосексуальних зносинах не можуть бути рівноправними. Секс між соціально рівноправними партнерами розглядався не тільки як негрецький, а й іноді навіть як нелюдський38.
У Фівах молоді та старші чоловіки часто жили разом як пара, одночасно перебуваючи в шлюбі з жінками39. Ця практика мала релігійні аспекти, і в 378 році до н.е. у місті був заснований військовий «Священний загін», який складався зі 150 чоловічих пар40. Ця священна гомосексуальна армія допомогла Фівам здобути недовгу, але міцну гегемонію над усією Грецією. У класичній і елліністичній Спарті існували суворі правила щодо поведінки закоханих чоловіків. Старший коханець ніс відповідальність за поведінку молодшого41. На Криті практикувався ритуал викрадення молодими хлопцями молодших від себе для проведення формального обряду переходу від дитинства до мужності. Для юнака було ганьбою, якщо його ніхто не викрав, це означало, що він недостатньо привабливий. Цей ритуал утілював не тільки релігійні переконання юнаків, викрадених богами, а й прийняття жертви Зевсом у випадку, якщо юнак повертався додому42.
Хоча римляни не поділяли грецькі погляди щодо священності сексу між чоловіками, молодий і вродливий Антиной був проголошений богом (головно тому, що був коханцем римського імператора Адріана)