Подаруй мені тата - Анна Дрімс

Приїжджаю за своєю дитиною. Заходжу до хати.

— Мама приїхала! — біжить до мене дочка, мало не збиваючи з ніг.

Сідаю навпочіпки й міцно-міцно обіймаю свою принцесу. Усміхаюся. Ось моє сьогодення та майбутнє. Вона — мій світ. І мене це цілком влаштовує.

— Приїхала, — шепочу.

— Я вже все зібрала, — трохи усувається. — А чому ти на дзвінки не відповідала?

— Телефон у машині забула, а він там розрядився.

— Ми з бабусею пиріг зробили. М'ясний. Як ти любиш, — переводить тему, задоволена моєю відповіддю. — Давай чай поп'ємо, а потім поїдемо? — так благально дивиться.

— Добре, — погоджуюсь, цмокаючи її в щічку. — Ми ж маємо допомогти дідусеві з бабусею з'їсти пиріг?

Надійка плескає у долоні, посміхаючись, і тягне мене за руку на кухню.