Породжені хтивістю - Ксенія Євчук

Мої коліна трясуться, тому я ледь втримуюсь, щоб не впасти. Переді мною, випрямившись, стоїть Данір. Зараз він має вигляд якого-небудь психопата. В його руках маска, а на обличчі задоволена усмішка.
-Що ти робиш?
Його бавить моє запитання.
-Ти чуєш мене? Чому ти поводишся як раніше?
-Мені подобається це. Я вже казав, що й ти подобаєшся мені, пригадуєш?
Я пробую піднятись на ноги, але він наступає на мене, тому я виставляю руки перед собою, чіпляючись за його ноги.
-Ти так сильно хочеш повернутись до друзів?
Я мовчу.
-Чи ти хочеш залишитись і побачити мої наступні дії?
-А ти хочеш, щоб я пішла?
-Non.
-Non?
-Non. -він впевнений, владний.
Я можу тільки уявити, як ця картина виглядає зі сторони.
Він дивиться на мене зверху вниз.
Ми помінялись місцями.
-Пам'ятаєш мої слова в бібліотеці?
Я киваю, коли він розстібає ширінку джинсів.
Це все відбувається дуже повільно.
Він стягує джинси вниз і я бачу випуклість під його боксерками.
Я сильно кусаю свою нижню губу, але він проводить пальцями по моїй щоці, торкаючись губ.
-Відкрий рот.
Я розслабляю щелепу і відпускаю губу.
Його пальці проходять по моїх губах, розмащуючи мою помаду.
От козел, йому ж подобається це.
І мені це також подобається.
Мій палець сам тягнеться до його випуклості. Він скрипить зубами і ще більше втискається в моє обличчя. Великий палець засовує мені в рот і я чомусь облизую його.
Від нього пахне так, як завжди. Лісом і корицею. Один тільки його запах заставляє мене розплавитись.
Я кусаю його палець і він задоволено посміхається.
-Mon cha-ton. -каже хрипким, збудженим голосом.
Чому мене це заводить? 
Якого фіга я досі стою на колінах?
Він витягує свій палець з мого рота і засовує руку в боксерки, витягуючи член.
Я дуже довго витріщаюсь на нього, перш ніж він каже:
-Висунь язик.
-Я знаю що маю робити. 
Нехай не розказує мені. В мене вже були мінети з одним довбнем. Данір може собі думати, що я не зможу задовільнити його, але я зроблю це.
Я не його довбана колишня. Я найкраща з усіх його подруг дівчат.

Я висовую язик і облизую його основу.
Обхоплюю його пальцями і проводжу язиком до голівки.
Він бурчить щось схоже на "Боже, не зупиняйся."
Його хрипкі стогони заставляють мене продовжувати. І з кожним разом я роблюсь імпульсивніше.
Його руки просовуються в моє волосся і він пробує перехопити ініціативу, але я впиваюсь нігтями в його стегна і мукаю, щоб він забрав свої руки від моєї голови.
Він гарчить, але забирає їх.
Я бачу спалах в його темних очах. Чисто сердечно, його очі справді горять.
Ловлю зоровий контакт і бачу його задоволену нахабну усмішку. Прикушую член, щоб побачити його реакцію, але він тягне мою голову назад і кінчає.
Я здивована тим, що він дуже швидко закінчив.
-Невже через те, що я вкусила тебе? -я сміюсь. -Тобі прдобається, коли з тобою жорстоко?
-Мені подобається все, що зв'язане з тобою.
Він опускається і піднімає мене.
-Я ж вже все зробила, чому б тобі мене не відпустити?
-Я колись відпускав тебе, не давши тобі стогнати від задоволення?
Я стискаю губи, втримуючись, щоб не закусити їх.
Він просовує одну руку мені між ніг і ловиться за мою сідницю. Припіднімає мене і я обводжу його тіло ногами. Данір розвертається і несе мене в ще дальшу глибину лісу.
-Куди ми?
-Тут близько моя машина.
-Що ти хочеш робити?
-Мовчи.
Ну звісно. Я? Мовчати?
Я трусь об його руку, стискаючи ноги на його спині.
-Ненавиджу себе за те, що хочу таку нахабну дівчину.
-Ммм? Хочеш?
-Більш за все. -він закладає пасмо мого волосся за вухо.
-Ти не проти, якщо я придумаю тобі прізвисько?
-Покидьок мене повністю влаштовувує.
Він видає смішок і я вдаряю його в груди.
-Не смішно. Ти тільки що саме так і поводився.
-Це був тільки початок. В мене на тебе трохи інші плани.
-Розкажеш?
-Покажу.
Я розвертаю голову і бачу його машину. Та сама, яку я тоді викрала. Ну...позичила.
Вона така красива посеред лісу. Чорна. Матова. Неймовірна.
Данір ставить мене на капот і я пирхаю.
-Не хвилюйся, можеш спокійно сидіти. Твоя вага мізерна для цієї машини.

Я кривлю обличчя, коли він витягує з машини льодяник.
Підходить до мене і розводить мої ноги.
Я суплюсь, не розумію.
Він хоче дати мені льодяник? 
Якого хріна?!
Це ж той самий, який він тоді дав мені. Ми посварились і я сказала, щоб він засунув його собі в дупу.
Ось тепер я кусаю губу і слідкую за тим, як він стягує упаковку.
Він протягує мені різнокольоровий довгий льодяник.
-Оближи.
-І все? -я посміхаюсь кутиками губ.
Він мовчить і проводить цукеркою по моїх губах. Я відкриваю рот і облизую солодке.
Це смачно. Я часто їм батончики, але рідко щось смоктальне.
Він чомусь не відпускає паличку, а просто скеровує її в моєму роті.
Якийсь час я насолоджуюсь смаком, але мені швидко набридає.
Дивлюсь на нього, чекаючи пояснень.
-Твоє обличчя виражали схожі емоції, коли ти пробувала мене.
Бляха.
Я піднімаю голову, витягуючи з рота солодке.
-Покидьок.
-Продовжуй.
Я хмурю брови і він розміщується між моїх ніг. Відсовує в бік мої трусики і опускає льодяник.
-Вибач, перепрошую.
І він входить в мене.
Я майже кричу від шоку. Ловлюсь за його плечі і вражено дивлюсь йому в очі.
-Що ти... -мені приємно, тому я замовкаю.
-Розслабся. Я зроблю все сам.
Він повільно засовує і висовує льодяник.
Це дивно, адже він довгий і більший за розміром.
Але на ньому моя слюна, а ще я мокра.
Тому він ідеально ковзає в мені.
Здається я червонію від сорому. Ховаю своє обличчя, притискаючись до грудей Даніра.
-Тобі не потрібно ховатись від мене. Я збираюсь запам'ятати всі твої вирази обличчя.
Я піднімаю очі і дивлюсь на нього. Мої губи прочинені і він цілує мене.
Сильно, ніби я збираюсь втікати.
Мені так гаряче і добре.
Він обводить язиком мій і прискорює рух між моїх ніг.
Я дряпаю його шию і стогну йому в рот.
-Mon. -гарчить Данір.
-Ton... -відповідаю я.
Його ліва рука обводить мою талію і він опускає руку, стискаючи мою сідницю. Від цього я гучно стогну і притягую його для ще одного поцілунку.
Не дай Бог нас побачив би хтось.
Я б залилась кип'ятком, а я й без цього зараз палаю.
Я кінчаю.
Данір уповільнюється і висовує з мене льодяник.
Я протекла йому на машину, дідько.
Він помічає мою слабкість і сам стягує мене, щоб я стала на ноги.
Підтягує мої труси, поки я тримаюсь за нього, як за опору.
Підводить мене до дверки і садить на переднє сидіння в машину.
-Я не можу зараз покинути дівчат. Вони будуть хвилюватись.
-Не думай зараз ні про що, я подзвоню Кейт і скажу що ти зі мною.