Парі на каченя, або Пограємось хлопчики - Тіна Вітовт

Тимур

Вона мене вкусила! Гризонула і втекла, тільки п'яти засвітилися. Сам не очікував такого маневру, от і застала зненацька. Давненько мене так не спускали з неба на нашу грішну Землю. Самому стало смішно. Дожився.

І чого поліз до неї з поцілунками? Хотілося вивести її на відверту розмову, багато питань назбиралося. І мене дуже цікавило, що ж послужило різким змінам її поведінки по відношенню до мене.

Спочатку вона дивилася мрійливими оченятами на мене, та світилася від щастя, коли ми разом проводили час. А після нашого побачення бігла додому у піднесеному настрої.

Все змінилося на вечірці. Рита не призналася, що ми знайомі, хоча чого хотів, сам просив тримати в секреті, але її ігнор боляче бив по самолюбству. Після стало ще веселіше, ігнор затягнувся, вона не відповідала на дзвінки, короткі смс не рахую, це дурні відмовки, щоб відчепився.

Але впевнений, що я їй не байдужий. Я знаю, коли подобаюся дівчатам. Скільки їх за мною ушивається? Та мені, останнім часом особливо і напружуватися не потрібно, щоб знайти подругу для відпочинку. Жаль, що тільки для відпочинку.

Можливо у тому то і проблема, що розслабився, і задовольнявся тим що саме пливе до рук, так як ніяких зусиль докладати не потрібно. Бери що хочеш, і не обов'язково щось обіцяти в замін.

Я й не обіцяв. А навіщо? Вони самі погоджувалися, і відразу нічого і не вимагали від мене, крім ласки та пестощів. Правда потім, починали грати ображену невинність, та ставити перед фактом, що ми, виявляється, пара.

Ха, сам реготав не раз. І пояснював докладно, що їм такими методами нічого зі мною не світить. Радив їм піти пошукати такого дурня, що повівся б на їхні махінації. Ображалися, скотиною обзивали, та ще не дуже приємними словами для вуха. А що вони хотіли? Я їх ні до чого не заставляв, самі одна поперед одну до мене тулилися. У мене також терпіння не все може витримати, от і користувався тим що пропонують, без зобов'язань.

Про стосунки якось і не хотів замислюватися. Відповідальності не боюся, але і з будь-якою не згоден створювати подобу відносин. Сам не знаю, що очікую, і кого хочу бачити біля себе. А я впевнений, що знайдеться дівчина, задля якої згоден буду на багато змін у своєму житті.

А до того моменту не бачу потреби давати ті обіцянки, які виконати не в змозі. Стосунки для мене, це перш за все вірність своєму вибору. Тому як зради не припустимі. Ніколи не пробачав зрадників, і біля себе старався таких людей не тримати, відштовхуючи на безпечну відстань. Та і від себе бридко буде, якщо сам накосячу.

Дивився на всі ті щасливі парочки, що тримаються за ручки, мило посміхаються один до одного, цілуються... Не завжди впевнений, що це правда, а не майстерна гра на публіку.

Так ще той романтик з мене вийшов, недоладний. І всерівно дівчата від мене не відверталися ніколи.

Якось у нас з друзями із романтикою не ладилося, скільки не намагалися, все виходило кострубато. А може діло в тому що не було біля нас дівчат, які б зачепили наші сердечні струни? Якщо задуматися, а чи закохувався я? Та ні, не страждав подібною хворобою. Захоплювався так, але щоб втріскатися по самі вуха і пропасти, ні. Можливо я цинік, але що поробиш таке життя.

Підійшов до дзеркала, а гризанула добряче. Ото познущаються друзі з мене. Ще б дряпанула в добавок, то був би пописаний як вафелька.

Вирішив відшукати здичавілу кішку, та порозумітися. Хоча, щось слабо у мене виходить, останнім часом, порозумітися з Ритою.

На подвір'ї, тільки Стас із Лєрою біснувалися, і на мене під час своїх ігор, жодної уваги не звертали. Ну і нехай. Стас, ніби голову втратив, веде себе гірше малолітнього хлопчиська. А вважається одним з найсерйозніших студентів на потоці.

Де ж ти, моя вразлива дівчинка?

А ось і вигулькнула з-за рогу тендітна дівоча фігурка. Я було розплився у посмішці, і вже рушив на зустріч, також усміхненій дівчині. Як з тіні будинку показався Артем, із задоволеним і трохи замріяним лицем.

Я став, як вкопаний. Що вони там разом робили? Чому такі задоволені?

Ні, я не ревную. Просто не хочеться так швидко програвати, і взагалі, чому я повинен програвати? Мені, між іншим, дівчина також припала до душі. І я не згоден просто так поступатися.

На кухню входив насуплений, гірше грозової хмари. А в поєднанні з покусаною фізіономією, ще те видовище. Я вже представив свій карикатурний вигляд. О так, красень на все село, а в селі дві хати, і ті зі старенькими дідусями і бабусями.

Незрозуміло куди вмить ділися дівчата, точніше Лєра потягла кудись Риту. Чекали їх, не вечеряли. Якось не гарно було б натрощитися не дочекавшись шеф-кухарів нашого "ресторану".

А вони, цитри, на гойдалці шоколад трощать. Де тільки набрали так багато?

Артем і тут виявив спритність, і вмостився біля дівчини так, що я до неї, як би не хотів, а підступитися не міг. Ох, як мене це дратує.

Але от що мене насторожило, і наштовхнуло на не дуже приємну думку. Дівчата, ніби грають з нами в ігри, правила яких знають тільки вони самі.

Якби я зараз, так само як і мої друзі поїдав солодощі з рук моєї дівчинки, то не звернув би увагу на дивну поведінку дівчат. А так збоку добре все видно. І мене відверто бісило, як Артем залицявся до Рити. Е ні, друже, я так просто не зійду з дистанції, і ще поборюся за дівчину. Парі у нас до кінця літа. У мене ще повно часу.

Все ж мене не відпускало відчуття тривоги, ніби нас розкрили у змові. Трясця, з тим клятим парі щось не те, мало бути маленькою розвагою, нічого серйозного, а коїться казна що.

Була навіть думка, що Артем веде не чесну гру, і злив інформацію про наш спір, але... Ні, не міг друг цього зробити, адже сам не менше мене замішаний у цій багнюці.

Взнай Рита про Артема подібне не дозволила б себе йому обіймати. Надто вже горда дівчина, за час проведений на дачі переконався у цьому особисто. І цим ще більше манить до себе.

Дівчина однозначно мені не байдужа. А які почуття викликає у мене я скоро дізнаюся. Залишається тільки підібратися ближче до неї.