Антипедагогічна поема - Люба Клименко

Вчительська просто валялася від сміху.

Аврора Чингізівна тим часом здригнулася від імені свого улюбленого учня.

— Увага, увага! — підвищила голос Інна Сергіївна. — Що за безлад! Як вам не соромно? Ви ж учителі, а поводитеся, як… Як…

— Як нормальні люди, — закінчила директрисину фразу Аврора Чингізівна.

— Авроро Чингізівно, якщо ви такая умная, може, ви візьметеся за цей проект?

— Я не можу. Математика — наука точна. А я — хороший математик, на відміну від Євгена Євгеновича. Я не можу пояснити дітям, як це так, що за певних обставин один плюс один буде не два, а три, а може, — й чотири. Адже це суперечить законам логіки! Може, Олекса Тарасович презентує цю алогічність у вигляді картінок?

Учительська просто двигтіла.

— Авроро Чингізівно, яка вас муха сьогодні вкусила?

«Яка мене муха вкусила? О, це не муха. Це МУХ, а можна сказати, наоборіт».

— Сказати, яка мене муха вкусила? Просто нам усім остогидло виконувати тупі забаганки вищого педагогічного начальства! Невже не зрозуміло, що в нашому суспільстві, далеко не провінційному, поки що, слава Богу, існують здорові етикетні норми взаємин між учнями і вчителями? Чому ви примушуєте нас розповідати учням про пеніси, вагіни і презервативи? Це принизливо! В яку ситуацію ви хочете нас поставити: адже ми не можемо розповідати дітям про секс відверто, бо це буде вульгарно. З іншого боку, ми не можемо розповідати невідверто, бо це буде смішно, адже наші учні знають про секс більше, ніж дехто з нас. Замість того, щоб примушувати вчителів бути клоунами і нищити й без того хисткий свій авторитет, Міністерству просто треба зробити кілька розумних навчальних фільмів, з яких учні отримуватимуть необхідну інформацію при виключеному світлі в кінозалі або з комп’ютера на самоті.

Вчителі зааплодували. Це Аврору трохи підбадьорило. Однак поганий настрій не минув.

На додатковому занятті з Колею Аврора зробила неприпустиму педагогічну помилку: коли він удруге неправильно розв’язав рівняння, вона вдарила його підручником математики по голові, потім узяла за барки і затрясла:

— Повтори, падло: А квадрат мінус Б квадрат дорівнює А мінус Б помножити на А плюс Б!

— А квадрат мінус Б квадрат дорівнює… Дорівнює… Дорівнює… — заплутався Коля.

Аврора знову замахнулася підручником і знову струснула Колю:

— А квадрат мінус Б квадрат дорівнює А мінус Б помножити на А плюс Б!

— А квадрат мінус Б квадрат… Забув!

— Ні, ти в мене пам’ятатимеш цю формулу все своє життя!

Вона схопила злощасний майже метровий циркуль і, затиснувши Колину шию поміж ніг циркуля, «припечатала» хлопця до стіни.

— А-а-а!!! Чингізо Аврорівно, боляче!

— Повторюй, я сказала!

— А квадрат мінус Б квадрат дорівнює А мінус Б помножити на А плюс Б! — проскиглив переляканий Коля.

— Ще раз!

— А квадрат мінус Б квадрат дорівнює А мінус Б помножити на А плюс Б!

— Ще раз!

— А квадрат мінус Б квадрат дорівнює А мінус Б помножити на А плюс Б!

— Ось так краще!

Далі був додатковий урок з Юрою-хокеїстом.

Аврора Чингізівна чесно намагалася тримати себе в руках. Як на зло, вона вдягла сьогодні блузку з низьким декольте, тож постійно ловила на собі Юрин погляд. Він заглядав їй у декольте, при цьому роблячи жест, який роблять бейсболісти перед тим, як кинути або впіймати м’яч: великою п’ятірнею хапався за своє чоловіче хазяйство, легенько піднімав його й опускав на місце.

Аврора аж тремтіла від злості.

В кінці заняття вона йому сказала:

— Слухай, Юро, ще раз розмалюєш чиюсь машину, прикончу! Я вже вичислила, що все це робиш ти!

— Авроро Чингізівно, всі ці козли недостойні вас!

— Ти хочеш сказати, що ти достойний мене!

— Ще ні. Але, коли я стану чемпіоном світу, запропоную вам серце і руку!

— От, коли станеш, тоді й поговоримо.

— Авроро Чингізівно, я вас люблю!

— Що?

— Я вас люблю.

— Юро, ти сам не розумієш, що говориш! Як мене можна любити? Я ж стерва!

— Ви не стерва, просто ці козли… Вони отруюють ваше життя!

Аврора замислилася. Взагалі-то, він мав рацію.

Юра повторив жест американського бейсболіста, причому на цей раз намагався зробити його непомітно від Аврори.

Ха! Щоб такий красномовний вияв почуттів та промайнув повз очі Аврори? Та нікада!

Аврора захвилювалася. Це починало її збуджувати.

«На скільки років він молодший за мене? — подумала вона. — На вісім? Дурничка!»

Юра очікувально дивився на Аврору.

— Чого ти витріщився? — вибухнула вона. — Ану, шмаляй звідси!